Справа № 494/905/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (або його Першого відділу) щодо направлення до органів Національної поліції звернення про доставлення (розшук) ОСОБА_1 у зв`язку з нібито неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням від 28.02.2026 р.;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати (відкликати) звернення до територіального органу Національної поліції про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу/розгляду справи про адміністративне правопорушення та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" щодо видалення запису про перебування Позивача у розшуку;
- визнати протиправною та скасувати Постанову № R380635 про накладення на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 17000,00 грн за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме за не прибуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, винесену посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ;
- кошти сплачені ОСОБА_1 за постановою № R380635 у розмірі 8500 грн., повернути платнику.
Ухвалою від 13.05.2026 р. адміністративну справу № 494/905/26 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
08.06.2026 р. адміністративна справа № 494/905/26 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Положеннями ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Частиною 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст.1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2 Закону № 3674-VI).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3328 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI).
Як слідує з позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання протиправними дії), судовий збір за яку становить 1331,20 грн., а також позовну вимогу майнового характеру (про скасування постанови № R380635 про накладення на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 17000 грн.), судовий збір за яку становить 1331,20 грн. (1% від 17000 грн. = 170 грн., що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач реалізував своє право на звернення до суду в електронній формі, а тому з урахуванням приписів п.1 ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI, мав сплатити судовий збір в розмірі 2129,92 грн. (1331,20 грн. х 0,8 х 2).
У порушення вказаних вище норм позивачем додано до позовної заяви документ про сплату судового збору лише у розмірі 665,60 грн. Відтак, сума недоплаченого судового збору становить 1464,32 грн.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 КАС України.
Таким чином, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо визнання протиправною та скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності є ст.286 КАС України, згідно ч.2 якої позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постагови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. № 340/1019/19).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись з 28.02.2026 р., тому початок строку звернення до суду відраховується саме дати винесення оскаржуваної постанови.
Отже, звернувшись до суду з позовом про визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування 16.04.2026 р., позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.286 КАС України.
За змістом ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що позивач про порушення своїх прав дізнався після отримання 26.03.2026 р. відповіді на адвокатський запит свого представника. Саме з цієї дати позивач отримав змогу визначитись з тим, що його звинуватили в порушенні, яке він не вчиняв, безпідставно та грубим порушенням його прав притягнули до відповідальності, і тому йому необхідно звернутись до суду для захисту своїх прав та законної інтересів.
Суддя не приймає наведені доводи, оскільки навіть за умови відліку строку звернення до суду з дня отримання відповіді на адвокатський запит, тобто з 26.03.2026 р., встановлений ст.286 КАС України десятиденний строк закінчився 06.04.2026 р. Однак, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 16.04.2026 р., тобто з пропущенням строку навіть від тієї дати, яку він сам вважає моментом обізнаності про порушення своїх прав
Враховуючи, що представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, суддя визнає наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду неповажними та такими, що не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суддя приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням інших підстав поважності причин пропуску строку із відповідними доказами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду платіжний документ про сплату судового збору в сумі 1464,32 грн., а також обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнати неповажними.
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 494/905/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко