Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 червня 2026 р. № 520/15777/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення
У С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №48762/2419-2030 від 29.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 43642,08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд уважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом установлено, що позивачем у межах даної справи оскаржується податкове повідомлення - рішення №48762/2419-2030 від 29.08.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 43642,08 грн.
Позивачем 25.04.2025 подано до суду, у межах справи №520/22720/24, позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 05.03.2026 у справі №520/22720/24 заяву позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою - залишено без задоволення. Суд звернув увагу, що позивачка не позбавлена права на звернення до суду із окремою позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 №48762/2419-2030 разом із викладенням аргументації поважності причин пропуску строку звернення до суду, оцінку чому може бути надано судом у рамках розгляду нової адміністративної справи.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №520/22720/24 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі № 520/22720/24 - скасовано. Адміністративну справу № 520/22720/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Одночасно, колегія суддів зауважила на необхідності суду першої інстанції вжити дії щодо реєстрації позовної заяви ФОП ОСОБА_1 з метою її розгляду в порядку, передбаченому КАС України.
З огляду на викладені обставини, позовна заява ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована канцелярією Харківського окружного адміністративного суду 10.06.2026, що вбачається з відтиску штампу на відповідній позовній заяві.
Суд зазначає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №520/22720/24 не містить висновків щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції стали процесуальні порушення, пов`язані з порядком реєстрації та розгляду поданої позивачем заяви, а не встановлення обставин, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відтак питання дотримання позивачем строку звернення до суду та наявності підстав для його поновлення підлягає самостійній оцінці судом у межах даної адміністративної справи.
Так, ураховуючи первісне подання цієї позовної заяви позивачем 25.04.2025, судом установлено, що відносно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №48762/2419-2030 від 29.08.2024 було пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Разом із позовною заявою представником позивача було подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою, в обґрунтування якої вказано, що у лютому 2025 у телефонному режимі посадовою особою Головного управління ДПС у Харківській області повідомлено про необхідність сплатити заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 43642,08 грн та відповідно нарахованої пені. Як підставу, повідомлено про донарахування основного платежу за актом перевірки від 29.08.2024 №48762/2419-2030 в сумі 39647,62 грн та штрафної санкції за цим же актом в сумі 3967,46 грн. Оскільки позивач призупинила підприємницьку діяльність, з метою з`ясування підстав нарахування заборгованості, представником останньої 17.02.2025 на електронну адресу відповідача направлено адвокатський запит стосовно надання копій вказаних вище документів. У відповідь листом від 20.02.2025 №7803/6/20-40-24-19-11 Головним управлінням ДПС у Харківській області повідомлено, зокрема, що за результатами рішення Державної податкової служби України від 12.07.2024, до акту камеральної перевірки від 29.03.2024 № 12900/20-40-24-19-04 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення з формою «Р» від 29.08.2024 №48762/2419-2030, яке направлено платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ 03.09.2024 (№ відправлення 060[телефон приховано]), рекомендоване повідомлення повернуто без вручення «за закінченням терміну зберігання». Представник позивача зауважує, що в період з 26.08.2024 по 06.09.2024 позивач перебувала за межами України, жодних повідомлень про надходження рекомендованого поштового відправлення або інших повідомлень від представників Укрпошти не надходило. Позивачем 11.02.2025 було подано заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. Указує, що, отримавши оскаржуване рішення у відповідь на адвокатський запит, позивач 04.03.2025 направила заяву про збільшення позовних вимог у справі №520/22720/24, однак ухвалою суду від 21.03.2025 року у прийнятті заяви - відмовлено. Разом із тим, судом звернуто увагу, що позивачка не позбавлена права на звернення до суду із окремою позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 року №48762/2419-2030 разом із викладенням аргументації поважності причин пропуску строку звернення до суду, оцінку чому може бути надано судом у рамках нової позовної заяви. Отже, позивачкою пропущено строк звернення до суду, проте здійснено це через поважні причини. Просить поновити строк звернення до суду.
Суд критично оцінює наведені позивачем доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на такі обставини.
Як убачається з матеріалів позову та доданих документів, податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 №48762/2419-2030 було направлено контролюючим органом на податкову адресу позивача 03.09.2024 рекомендованим поштовим відправленням №060[телефон приховано] у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 42.2 ст.42 Податкового України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст.42 Податкового України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 № 48762/2419-2030 було направлено позивачу у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, а тому вважається належним чином врученим.
Посилання позивача на перебування за межами України у період з 26.08.2024 по 06.09.2024 саме по собі не свідчить про неможливість своєчасного отримання поштового відправлення та не підтверджує наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду. При цьому податкове повідомлення-рішення було направлено 03.09.2024, тоді як позивач повернулася в Україну 06.09.2024, тобто ще до спливу строку зберігання рекомендованого поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку. Таким чином, після повернення в Україну позивач не була позбавлена можливості отримати відповідне поштове відправлення або з`ясувати питання щодо його надходження.
При цьому, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оператором поштового зв`язку було порушено порядок доставки чи повідомлення адресата про надходження рекомендованого поштового відправлення, до суду не надано.
Суд також ураховує, що наведені позивачем обставини щодо отримання інформації про існування податкового повідомлення-рішення лише у лютому 2025 року за результатами адвокатського запиту самі по собі не спростовують факту належного направлення та вручення такого рішення у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Крім того, подання позивачем 11.02.2025 заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет не впливає на правомірність та юридичні наслідки направлення податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 №48762/2419-2030, яке було надіслано контролюючим органом ще 03.09.2024 відповідно до вимог чинного на той час законодавства.
Посилання позивача на те, що у справі №520/22720/24 не було прийнято заяву про збільшення позовних вимог, також не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Відмова суду у прийнятті відповідної заяви є процесуальним наслідком обраного позивачем способу захисту та не може вважатися обставиною, яка об`єктивно перешкоджала своєчасному поданню окремого позову про оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому зі змісту ухвали від 21.03.2025 у справі №520/22720/24 убачається, що суд прямо роз`яснив позивачу право на звернення до суду з окремою позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2024 № 48762/2419-2030. Водночас зазначена ухвала не містить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду та не звільняє позивача від обов`язку довести наявність таких причин у межах даної справи.
За таких обставин, наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки не свідчать про існування об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення позивача до суду.
Наведені у заяві обставини фактично зводяться до посилань на необізнаність позивача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Водночас така необізнаність за встановлених обставин не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки контролюючим органом дотримано передбачений законом порядок направлення відповідного рішення, а доказів існування об`єктивних та непереборних перешкод для його отримання позивачем не надано.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН