УХВАЛА
15 червня 2026 р. Справа № 520/24802/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/24802/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/24802/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2026 по справі № 520/24802/24, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз`яснено позивачу, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
18.05.2026 на виконання вимог зазначеної ухвали суду від 05.05.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду, надійшло уточнене клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що у зв`язку постійним доглядом з дня звільнення з військової служби по теперішній час за хворим батьком чоловіка, що включає систематичне забезпечення життєво необхідних потреб, контролю за станом здоров`я, надання побутової допомоги та фактично потребує постійної присутності і значного часу і фізичних зусиль, ОСОБА_1 була позбавлена об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу у встановлені процесуальним законом строки.
Крім того, зазначає, що її чоловік на сьогоднішній день мобілізований до лав Збройних Сил України та продовжує нести службу у Військовій частині НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, не може здійснювати догляд за своїм батьком разом з позивачем.
Позивач звертає увагу, що чинним законодавством України фактично непередбачено окремого універсального документа який підтверджував сам факт здійснення фізичною особою догляду за членом сім`ї або родичем у всіх випадках.
Додатково повідомляє, що окрім постійного догляду за батьком чоловіка, також вимушена доглядати та надавати допомогу матері, у зв`язку із наявністю у неї тяжких хронічних захворювань та суттєвого погіршення у неї здоров`я.
Таким чином, з урахуванням викладеного, посилаючись на ч. 3 ст. 295 КАС України просив суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/24802/24 було прийнято 28.10.2024.
Тобто строк на апеляційне оскарження сплив 27.11.2025.
Апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 17.04.2026, тобто поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що позивач отримав копію оскаржуваного рішення ще 08.11.2024, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення (а.с. 61).
Однак, із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась лише 17.04.2026, тобто через 1 рік 5 місяців з моменту отримання копії оскаржуваного рішення.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо здійснення нею постійного догляду за батьком чоловіка, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що позивачем взагалі не обґрунтовано неможливість особисто фізично чи юридично скористатися електронним судом, поштою або послугами правової допомоги з метою подання апеляційної скарги. Здійснення догляду за батьками не свідчить про те, що позивач 1 рік та 5 місяців не покидала межі домівки та не могла скористатись засобами поштового зв`язку з метою направлення апеляційної скарги, враховуючи обізнаність про існування оскаржуваного рішення.
До того ж, 17.04.2026 ОСОБА_1 все-таки звернулась до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, що в свою чергу, свідчить про те, що здійснення догляду за батьками не є непереборною обставиною, яка унеможливлює подання процесуальних документів.
При наданні оцінки поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів також враховує значний пропуск такого строку, що становить більше року.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також, колегія суддів зазначає, що наданим аргументам вже надавалась оцінка наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та такі визнано неповажними.
Будь-яких інших доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку - не надало.
Отже, наведені позивачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/24802/24, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/24802/24, у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/24802/24, наведені ОСОБА_1 .
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024по справі № 520/24802/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій