УХВАЛА
15 червня 2026 р. Справа № 520/5896/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г. та Чалого І.С. у справі № 520/5896/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 963240839231 від 11.02.2021 та № 1120 від 15.02.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01,01.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) державної (основної) пенсії по інвалідності з урахуванням сплачених сум у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити заборгованість з урахуванням вже виплачених сум пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 01.01.2019 по 31.12.2020 у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному відповідно до статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМ України № 124 від 20.02.2019, взявши за базу середню заробітну плату (доходу) пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, помножений на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 124 від 20.02.2019 року, та виплатити заборгованість з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
ОСОБА_1 01.05.2026 подано до суду заяву в порядку ст.383 КАС України, в якій просить суд:
- визнати протиправним бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, код ЄДРПОУ (14099344) вчинених відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/5896/21 від 18 червня 2021 року в частині "зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату мені державної (основної) пенсії по інвалідності з урахуванням сплачених сум у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити заборгованість з урахуванням вже виплачених сум пенсії" які полягають у невиконанні рішення у повному обсязі, зміні змісту та звуження обсягу присуджених прав;
- зобов`язати відповідача виконати судове рішення в частині "зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату мені державної (основної) пенсії по інвалідності з урахуванням сплачених сум у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити заборгованість з урахуванням вже виплачених сум пенсії";
- застосувати до ГУ ПФУ в Харківській області заходи процесуального примусу у зв`язку ігноруванням виконання рішення суду Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/5896/21 від 18 червня 2021 року в частині " зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату мені державної (основної) пенсії по інвалідності з урахуванням сплачених сум у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплатити заборгованість з урахуванням вже виплачених сум пенсії".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача в порядку ст.383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/5896/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та призначено до апеляційного розгляду на 22.06.2026 року о 10:00 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 5.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 520/5896/21. Допущено ОСОБА_1 до участі у судовому засіданні на 22.06.2026 о 10:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.
15.06.2026 до суду надійшли заяви від ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г. та Чалого І.С. у справі № 520/5896/21.
В обґрунтування вищезазначених заяв ОСОБА_1 посилається на те, що в нього виникли підстави стосовно неупередженості та об`єктивності судді Подобайло З.Г. після наступних подій. Так , ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 колегією суддів у складі Подобайло З.Г. (головуючий), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21. Постановою Верховного Суду від 23.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/5896/21 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції. Колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. (головуюча), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. двічі відмовила в задоволення його заяв про їх відвід при поновлені розгляду. В подальшому постановою від 16.02.2026 року колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. (головуюча), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. залишила в силі ухвалу від 03.11.2025 справа № 520/5896/21 якою скасовано ухвалу від 17.07.2024 року про накладання штрафу на керівника боржника за неподання звіту. Внаслідок упереджених дій на користь боржника колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. (головуюча), суддів Ральченка І.М. неправильно застосували норми процесуального права. Вказує , що подав скаргу до ВРП стосовно упереджених дій суддів Подобайло З.Г., суддів Ральченка І.М. Посилаючись на доводи , викладенні у заявах , вважає , що суддя Подобайло З.Г. та суддя Чалий І.С. не може розглядати дану справу відповідно до КАС України виходячи зі ст. 36 КАС України п.4 (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді). Просить відвести суддю Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. та суддю Чалого І.С. від розгляду справи справа № 520/5896/21 провадження №11147/26 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Колегія суддів, дослідивши доводи заяв та матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення заяв про відвід суддів Подобайло З.Г. та Чалим І.С., виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Нормативною підставою для відводу суддів Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. та Чалого І.С. позивач визначив пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, а саме - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
При цьому, в змісті заяв позивач зазначає про незгоду із рішеннями Другого апеляційного адміністративного суду , прийнятими у даній справі № 520/5896/21.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку , є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.
У зв`язку із цим колегія суддів звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа "Білух проти України", заява № 33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлені відводи судді-доповідачу Подобайло З.Г. та судді Чалому І.С. від участі у розгляді справи № 520/5896/21, колегія суддів зазначає, що вони не містять обставин, визначених статтею 36 КАС України, за наявності яких суддя підлягає відводу. Доводи заявника про сумніви в їх об`єктивності та неупередженості є необґрунтованими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.
Колегія суддів підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Частиною четвертою статті 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Факт незгоди із рішеннями Другого апеляційного адміністративного суду , прийнятими у даній справі № 520/5896/21, в розумінні положень частини четвертої статті 36 КАС України та наведених вище критерії, не може слугувати підставою для відводу зазначених суддів. Отже, доводи щодо незгоди із відповідним судовим рішенням a priori не можуть бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Також, як зазначено вище, заяви про відвід суддям, серед іншого, мотивована тим, що заявником подано до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарні скарги стосовно суддів Подобайло З.Г. та Ральченко І.М.
Разом з тим, наявність або відсутність скарг на дії суддів у Вищої Ради Правосуддя не зупиняє розгляд адміністративної справи, не звільняє суддів від обов`язку приймати об`єктивне та справедливе рішення з дотриманням вимог чинного законодавства України.
При цьому, подання заявником скарг до Вищої Ради Правосуддя є правом позивача, реалізація якого не може свідчити про наявність ознак упередженості або необ`єктивності суддів для розгляду апеляційної скарги у цій справі.
Інших аргументів та доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість членів колегії суддів Подобайло З.Г. та Чалого І.С. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їхній неупередженості або об`єктивності, з доводів заяв про відвід не вбачається.
З огляду на викладене, наведені позивачем у заявах про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г. та Чалого І.С., обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності, є необґрунтованими, тому заяви ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
На підставі ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г. та Чалого І.С. по справі № 520/5896/21 визнати необґрунтованими.
Передати справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Подобайло З.Г.
Судді (підпис) (підпис) Чалий І.С. Семененко М.О.