УХВАЛА
15 червня 2026 року
м. Київ
справа № 200/1436/26
адміністративне провадження № К/990/23731/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В. М., перевіривши касаційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі №200/1436/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення індексації грошового забезпечення, компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі №200/1436/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення індексації грошового забезпечення, компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в частині позовних вимог щодо стягнення суми індексації грошового забезпечення у розмірі 7 504,85 грн та суми компенсації частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати індексації у розмірі 132 928,71 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни, в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 залишено без змін.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, представник позивача звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року касаційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , повернуто особі, яка її подала.
25 травня 2026 року представник позивача повторно звернулася до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши повторно подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Перевіряючи доводи повторно поданої касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що аргументи заявника зводяться до опису хронології події оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на норми КАС України, практики ЄСПЛ та постанови Верховного Суду. Проте аргументи щодо неправомірності застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 частини першої статті 170 КАС України або порушення ним інших процесуальних норм скаржником не обґрунтовані, крім цитування зазначеної норми.
Суд знову наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Однак повторно подана касаційна скарга не містить обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Суд уже зазначав у своїй ухвалі від 18 травня 2026 року, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2026 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі №200/1436/26 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя В. М. Соколов