Номер провадження: 22-ц/813/6651/26
Справа № 501/4414/20
Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
15.06.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Кострицького В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання незаконними, скасування свідоцтв про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
у с т а н о в и в:
Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання незаконними, скасування свідоцтв про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 18.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Одеського апеляційного суду 02 березня 2026 року повернуто через невиконання недоліків вказаних в ухвалі Одеського апеляційного суду від 24.12.2025 року.
Повторно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 30.04.2026 року.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Виходячи з матеріалів апеляційної скарги, судом встановлено, що скаржником не заявлено ні в резолютивній частині апеляційної скарги ні окремо клопотання /заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду (п. 1 ч. 2 статті 354 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з матеріалів апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах апеляційної скарги, відсутнє клопотання/заява про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення .
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленомустаттею 358 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Всупереч п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі не зазначено Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області.
Тому скаржнику необхідно надати належно оформлену апеляційну скаргу в новій редакції із зазначенням всіх учасників справи.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Одеського апеляційного суду, однак не надав копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Тому скаржнику необхідно надати копії апеляційної скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В у супровідному листі до апеляційної скарги наявне клопотання про зменшеня розміру сплати судового збору ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги, в якому вказано, що на даний час відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, а також посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд дослідивши матеріали апеляційної скарги, приходить висновку, що клопотання про зменшення розміру сплати судових витрат ОСОБА_1 необґрунтовано належними доказами.
Виходячи із вищевикладених обставин, скаржнику необхідно роз`яснити наступні вимоги законодавства.
У відповідності до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Між тим, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У частині 2 цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може звільнити чи відстрочити учаснику справи сплату судового збору під час звернення до суду.
У п. 29 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що доказів ОСОБА_1 свого скрутного матеріального становища не долучив. Крім того, з положень ч. 1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» є чітко встановлений перелік осіб яким суд може зменшити суму сплати судового збору чи звільнити від сплати судового збору.
Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для зменшення розміру сплати судового збору, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідки про наявність чи відсутність нерухомості, майна, транспортних засобів тощо.
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що скаржник як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору, або надати суду документи на підтвердження свого важкого майнового стану.
У разі сплати судового збору слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що скаржник як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява подана у 2020 році, в якій позивач просив:
- скасувати рішення виконавчого комітету Іллічівської (Чорноморської) міської ради Одеської області № 1391 від 23.11.2006;
- скасувати рішення виконавчого комітету Іллічівської (Чорноморської) міської ради Одеської області № 46 від 25.01.2007;
- скасувати Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., житловою 60 кв.м., яке видано 14.12.2006 ОСОБА_2 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області;
- скасувати Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 152,5 кв.м., житловою 71,6 кв.м, яке видано 08.02.2007 ОСОБА_2 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області;
- скасувати державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію квартири АДРЕСА_2 ;
- визнати право власності ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , на квартиру АДРЕСА_4 ;
- визнати право власності ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , на квартиру АДРЕСА_5 .
Тобто позовна заява містить 2 вимоги майнового характеру та 6 вимог немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Оскільки зі змісту апеляційної скарги та оскаржуваного рішення неможливо встановити реальний розмір ціни позову, то за 1 вимогу майнового характеру підлягає сплаті судовий збір з розрахунку мінімальної ставки, передбаченої підп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 2102 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто розрахункова ставка судового збору, що підлягала сплаті до суду першої інстанції за подання позовної заяви складала 6726,40 грн (2102*0,4*2+2102*0,4*6).
Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час подачі апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, до сплати за подання апеляційної скарги належить 10089,60 грн (6726,4*150%).
Документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі слід надати Одеському апеляційному суду для приєднання до матеріалів справи у встановлений судом строк. Судовий збір слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному вебпорталі Судова влада України:
http://court.gov.ua/sud4813/gromadyanam/tax/:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: [рахунок приховано];
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 42268321 (код суду, де розглядається справа). Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу щодо постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви (скарги) та надання строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357 та ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для надання: належно оформленої апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області; копії апеляційної скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи; сплати судового збору та надання Одеському апеляційному суду документу, що підтверджує сплату, а також надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький