справа №216/7155/24
провадження №2/176/1897/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2026 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, Волчек Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємиці ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В :
11 жовтня 2024 року позивач, через уповноваженого свого представника - адвоката Дубовик С.В., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даним позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані грошові кошти у розмрі 68292,52 грн а також 3% річних у розмірі 173,53 грн.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13. квітня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.
Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 головуючого суддю визначено Волчек Н.Ю.
Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2026 року відкрито провадження по справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України.
08.06.2026 від представника відповідача ФОП ОСОБА_3 - адвоката Тимофієва Є.Л. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на те, що вже існує рішення суду, яке набрало зааконної сили, між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.
В обґрунтування заяви зазначив, що в червні 2021 році ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 де з урахуванням уточнень позовних вимог просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти сплачені згідно з умовами договору на туристичне обслуговування №МЗТ/18-254386 від 31.01.2020 в розмірі 68292,52 грн., яке рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.09.2022 було задоволено частково, а постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.12.2022 рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2022 року скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , відмовлено.
Аналіз матеріалів справи №216/3614/21 та зміст позовної заяви позивача ОСОБА_1 з урахуванням його Заяви про закриття провадження в частині від 27.06.2022, свідчать про те, що підстави та предмет позовній заяви у цій справі є тотожними підставам та предмету заяви у справі №216/3614/21, в якій ухвалено рішення, що набрало законної сили. Адже в обох випадках ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 68 292,52 грн. згідно з умовами договору на туристичне обслуговування №МЗТ/18-254386 від 31.01.2020.
Крім того ОСОБА_1 в заяві про закриття провадження в частині від 27.06.2022 р. зазначає як підставу позову «про безпідставність отримання грошових коштів ФОП ОСОБА_2 (ст.1212 ЦК)» - що є антологічні підстави позовної заяви у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справіякщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справіухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законноїсили за тими самими вимогами.
Результат аналізу пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Таким чином, вже існує рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
09.06.2026 від представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Дубовик Світлани Валеріївни до суду надішли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, позилаючись на те, що твердження відповідача про існування рішення, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому відповідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає закриттю, не відповідає обставинам справи.
В обгрунтування зазначає, що для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У свою чергу, підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15 (провадження № 14-58цс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення грошових коштів у розмірі 68292.52 грн.
Предметом розгляду у справі №216/3614/21, було розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів у розмірі 68292.52 грн. Підставою для звернення до суду у справі №216/3614/21 стало зазначення Позивачем неналежного виконання договірних зобов`язань по договору на туристичне обслуговування ФОП ОСОБА_2 в частині інформування даних про Туроператора. Зміна підстав позову не здійснювалось. Заява про зміну підстав позову до Центрально-Міського районного суду не подавалась.
Підставою для звернення до суду у справі, що розглядається є стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, внаслідок визнання укладеного договору на туристичне обслуговування між Позивачем та Відповідачем недійсним, що підтверджується рішенням суду від 29.07.2024 по справі №910/969/22 (910/11/23), що не було предметом дослідження у справі №216/3614/21.
У поданій до суду позовній заяві Позивачем зазначалось про справу №216/3614/21, адже фактично у зв`язку з відмовою у стягненні з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 68292,52 грн. та зазначення у постанові суду апеляційної інстанції про покладення цього обов`язку на Туроператора, зокрема ТОВ «Музенідіс Тревел Україна», Позивач звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості
У справі №910/969/22 (910/11/23) ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості з ТОВ «Музенідіс Тревел Україна», зокрема після висновків постанови Дніпровського апеляційного суду у справі №216/3614/21 та відмови у відкритті касаційного провадження.
В подальшому після встановлення Касаційним господарським судом у своїй постанові по справі №910/969/22 (910/11/23), що ТОВ «Музенідіс Тревел Україна» не було отримувачем грошових коштів згідно договору про надання туристичних послуг, Позивачем змінено предмет позову на визнання недійсним договору надання туристичних послуг.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.07.2024 по справі №910/969/22 (910/11/23) визнано недійсним договір на туристичне обслуговування № МЗТ/18- 254386 від 31.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна".
Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і годі, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Правова підстава для оплати ФОП ОСОБА_2 коштів у сумі 68292.52 грн., відпала (договір визнано судом недійсним), грошові кошти є безпідставно набутим майном і підлягають стягненню з відповідача.
При цьому позивач зазначає, що дана підстава не встановлювалась у справі №216/3614/21, договір на туристичне обслуговування не було розірвано чи визнано недійсним. Як і у своєму клопотанні Відповідач таки знову зазначає про неналежне виконання зобов`язань Сторонами Договору, що було визначено у справі №216/3614/21, однак у справі, що розглядаються підстави звернення до суду зумовлено саме винесенням рішення про визнання договору на туристичне обслуговування недійсним, що кардинально відрізняється від обставин та доказів, що встановлювались та досліджувались у справі №216/3614/21, хоча сторони спору та предмет спору не змінились.
Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція (лат. restitutio - «відновлення») - повернення становища сторін недійсного правочину у початковий стан.
Реституція застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.
Враховуючи, що за недійсним договором грошові кошти від Позивача отримувала саме Відповідач, тому ОСОБА_1 і звернувся із позовною заявою, але з інших підстав.
Суддя дослідив матеріали справи прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суд із позовом до відповідача - ФОП ОСОБА_2 , де просить стягнути з останньої на свою користь безпідставно отримані грошові кошти у розмрі 68292,52 грн сплачені згідно з умовами договору на туристичне обслуговування № М3Т/18-25438 від 31.01.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.09.2022 року по справі №216/3614/21 (провадження №2/216/851/22) позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені згідно з умовами договору на туристичне обслуговування №МЗТ/18-254386 від 31.01.2020 в розмірі 68292,52 грн.; стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.; стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2022 року скасовано та в задоволенні позову відмовлено. Яке набрало законної сили.
Отже, підстави та предмет позовної заяви у цій справі є тотожними підставам та предмету заяви у справі №216/3614/21, в якій ухвалено рішення, що набрало законної сили.
Суд звертає увагу, що в обох випадках ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 саме щодо безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 68 292,52 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Згідно ч. 2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З урахуванням зазначеного та з огляду на те, що є рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.09.2022 року по справі №216/3614/21, постановлене між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємиці ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
Керуючись ст. ст.44,143,148,255,260, 261,354,355 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємиці ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, закрити.
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК