Єдиний унікальний номер справи 183/6116/26
Провадження № 2-з/183/64/26
У Х В А Л А
15 червня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна,-
У С Т А Н О В И В:
20 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати за нею право власності на житлового будинку АДРЕСА_1 , придбаного сторонами у період сумісного проживання однією сім`єю.
Ухвало судді від 09 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі з призначенням підготовчого засідання.
05 червня 2026 року повторно надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову до ОСОБА_2 шляхом заборони ОСОБА_2 відчуження жилого будинку АДРЕСА_1 з господарчими будівлями та спорудами до ухвалення судового рішення у цивільній справі за її позовом про поділ спільного майна.
Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О. В. задоволено заяву судді Сороки Ольги Володимирівни про самовідвід при розгляді заяви позивача ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 про забезпечення позову. Цією ж ухвалою вирішено справу передати до канцелярії суду для визначення судді, який буде розглядати справу, в порядку автоматизованої системи документообігу у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 червня 2026 року визначено головуючого суддю для розгляду заяви про забезпечення позову - ОСОБА_4 та 15 червня 2026 року заяву з доданими до неї матеріалами передано судді.
Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами (п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9).
Статтею 150 ЦПК України визначено вичерпний перелік видів забезпечення позову, згідно з яким останній забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_2 вчиняє дії, спрямовані на продаж спірного житлового будинку. Водночас, до заяви не додано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення відповідачем дій щодо відчуження спірного нерухомого майна.
На підтвердження вчинення відповідачем дій з відчуження спірного будинку, заявником надано фото оголошень про продаж будинку
У той же час суд не бере до уваги надані заявником фотознімки оголошень як належний та допустимий доказ на підтвердження вчинення відповідачем відповідних дій з відчуження спірного будинку, оскільки зі змісту таких оголошень неможливо ідентифікувати об`єкт нерухомого майна, про який ідеться. Зокрема, в оголошенні зазначено лише: «продам будинок, р-н Кулебівка, продаж від власника, будинок 6 кімнат, всі комунікації є, новий сучасний ремонт», тобто оголошення не містить достатніх ідентифікуючих ознак для встановлення тотожності з будинком, який є предметом спору.
Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України. У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_5 про поділ спільного майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 15 червня 2026 року.
Суддя Г.Є. Майна