Справа №385/742/26
Провадження № 2/385/397/26
У Х В А Л А
16.06.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Кучер Н.Г,
представника позивача - адвоката Остащенко О.М.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому підготовчомусудовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення упущеної вигоди,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення упущеної вигоди.
15.06.2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Позивач в підготовче судове засідання не з`явився.
Представник позивача в судовому засіданні просила прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
Відповідач в підготовче судове засідання не з`явилася, про судове засідання повідомлена належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, прийшов до наступного висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
На підтвердження надіслання заяви про збільшення позовних вимог відповідачеві, представник позивача надала копію фіскального чеку та накладної АТ «Украпошта».
Згідно п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року №211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Таким чином, належним доказом направлення копії заяви про збільшення позовних вимог з додатками відповідачу та іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
В той же час, представник відповідача до заяви про збільшення позовних вимог надала копію фіскального чеку та накладної АТ «Украпошта» та не долучила опис вкладення у цінний лист, а тому не можуть бути прийнятий судом як доказ надіслання відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів.
Отже, при поданні заяви про збільшення позовних вимог представником позивача не виконано вимоги ст. 49 ЦПК України, доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 49 ЦПК України суду не надано.
З огляду на зазначене, заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Остащенко О.М. про збільшення позовних вимогслід повернути заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 260 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
відмовити представнику позивача ОСОБА_1 , адвокату Остащенко Олесі Миколаївни в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення упущеної вигоди.
Заяву про уточнення позовних вимог від 15.06.2026 року повернути представнику позивача ОСОБА_1 , адвокату Остащенко Олесі Миколаївни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя: А. М. ГРИШАК