СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
15 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/3624/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Демідової П.В, розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни (вх.1284Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2026 у справі №922/3624/25
за позовом: Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,
до відповідача-1: Харківської міської ради, м.Харків,
до відповідача-2: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
до відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни, м.Харків,
про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути майно,
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Харківської області (суддя Пономаренко Т.О.) рішенням від 14.01.2026 позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути майно задовольнив. Господарський суд Харківської області додатковим рішенням від 15.01.2026 задовольнив заяву прокурора відділу Харківської обласної прокуратури Піддубної О.М. про розподіл судових витрат та стягнув на користь Харківської обласної прокуратури витрати, пов`язані з перекладом документів з іноземної мови, у розмірі по 1500,00 грн з Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець Кулікова Олена Михайлівна звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 та додаткове рішення від 15.01.2026 у справі №922/3624/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги заявниця зазначає, що відчуження спірного майна здійснювалося відповідно до вимог законодавства про приватизацію та за наявності передбачених законом підстав для його викупу орендарем. Крім того, скаржниця посилається на пропуск прокурором строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом. Одночасно з поданням апеляційної скарги Фізична особа-підприємець Кулікова Олена Михайлівна звернулася з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2026, а також із клопотанням про зупинення дії рішення суду першої інстанції.
Східний апеляційний господарський суд Харківської області ухвалою від 16.03.2026 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни у зв`язку з не доведенням поважності причин пропуску строку на оскарження рішення.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 18.05.2026 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни задовольнив, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 скасував, справу №922/3624/25 передав до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Судом встановлено, що повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 складено та підписано 15.01.2026, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.01.2026. Повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.01.2026 та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.01.2026.
Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 та додаткового рішення від 15.01.2026 було 5.02.2026 .
Разом з тим відповідач-3 звернулась з апеляційною скаргою після закінчення встановленого строку, а саме 24.02.2026. Одночасно з апеляційною скаргою СПД Куліковою О.М. заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання, скаржниця посилається на те, що позовну заяву та копії оскаржуваних судових рішень вона не отримувала, про їх існування дізналася лише 18.02.2026 із застосунку "ДІЯ". Того ж дня, скаржниця ознайомилась з оскаржуваним рішенням від 14.01.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Вона також звертає увагу на те, що жодних рекомендованих листів з повідомленням про вручення рішення не отримувала оскільки, до теперішнього часу не перебувала та не проживала за адресою м.Харків, пров. Вольовий, буд.4, на яку їй направлялись процесуальні документи.
За наведених обставин, на думку заявниці, оскаржуване рішення від 14.01.2026 може вважатися врученою їй 18.02.2026, у зв`язку із чим просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.
За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, при звернені до суду з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник повинен навести поважні причини пропуску строку в умовах власної добросовісної поведінки. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як свідчать матеріали справи, керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, при звернені до суду з позовною заявою, були надані докази направлення на адресу відповідача-3, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса реєстрації ФОП Кулікової О.М., копії позивної заяви та додатних до неї документів, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та списку згрупованих відправлень №6625.
У відповідності до ст.ст. 7, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань в державному реєстрі було внесено відомості про місцезнаходження фізичної особи підприємця Кулікової О.М. , які були використані заявником позову для направлення копій позовної заяви.
В наступному суд першої інстанції направляв на адресу, вказану в Єдиному державному реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, ухвалу від 27.10.2025 про відкриття провадження у даній справі, ухвали від 26.11.2025, від 10.12.2025, від 24.12.2025 про проведення судових засідань, проте, вказані ухвали були повернуті до господарського суду першої інстанції з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Рішення також було направлено скаржнику 16.01.2026, проте поштове відправлення було повернено на адресу суду 26.01.2026 з довідкою Укрпошти та відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
За змістом ст. 120, п.5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення (ухвали) є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, процесуальні документи та копія оскаржуваного рішення надсилалися фізичній особі-підприємцю Куліковій Олені Михайлівні за адресою, вказаною в ЄДР, проте були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Доказів повідомлення суду про іншу адресу для листування або зміну місця реєстрації матеріали справи не містять.
Отже, днем вручення заявниці апеляційної скарги рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 є 24.01.2026, тобто дата проставлення поштовим відділенням відповідної відмітки про відсутність за адресою реєстрації, а тому саме з цієї дати остання вважається належним чином повідомленою про його ухвалення.
Неотримання фізичною особою-підприємцем Куліковою Оленою Михайлівною поштової кореспонденції за адресою вказаною в ЄДР та необізнаність про ухвалення судових рішень є наслідком її власної поведінки, пов`язаної з незабезпеченням отримання поштових відправлень та невиконанням процесуальних обов`язків, а тому не можуть бути віднесені до обставин, які є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
Таким чином, наведені у клопотанні доводи не дають підстав для висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не можуть бути визнані достатніми для його поновлення.
Крім зазначеного, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з певних причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному відповідно до вимог закону, та така особа своєчасно не повідомила про це суд і інших учасників справи, усі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються саме на неї.
Відтак, відповідальність за актуальність відомостей про своє місцезнаходження, а також ризик наслідків, пов`язаних з неотриманням поштової кореспонденції за офіційною адресою, несе безпосередньо учасник справи.
Незабезпечення поштового або електронного зв`язку не може розглядатися судом як добросовісна поведінка суб`єкта підприємницької діяльності, яка повинна бути направлена на встановлення необхідних комунікативних зв`язків задля недопущення порушення як власних прав, так і прав інших суб`єктів.
Сам по собі факт неотримання поштової кореспонденції за адресою державної реєстрації, за якою суд належним чином надсилав процесуальні документи, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути самостійною підставою для його поновлення.
Таким чином, наведені заявником апеляційної скарги обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не можуть бути визнані достатніми для його поновлення.
Судом враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2026 у справі №922/3624/25, якою скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 та передано справу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. За змістом постанови, Верховний суд зазначив, що у разі якщо наведені заявником підстави для поновлення строку є недостатніми або потребують додаткового обґрунтування, суд апеляційної інстанції має застосувати положення частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України та надати особі можливість навести інші підстави для поновлення строку та подати відповідні докази на їх підтвердження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржниці строку для доведення поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а також належних доказів на їх підтвердження.
Згідно із ч.ч.3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строк. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для наведення інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни залишити без руху.
2.Встановити Фізичній особі-підприємцю Куліковій Олені Михайлівні десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання можливості навести інші ґрунтовні пояснення та обставини, що стали підставою для несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою, які можуть бути визнані поважним для поновлення процесуального строку на оскарження рішення .
3.Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя П.В. Демідова