г Справа № 187/1183/26 Провадження № 2-з/0187/7/26
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
щодо забезпечення позову
"16" червня 2026 р.
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., розглянувши в селищі Петриківка матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення грошових коштів-
ВСТАНОВИВ:
15.06.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США, сплачені як завдаток та неустойку в розмірі 1 000,00 доларів США, а всього 2 000,00 доларів США.
Також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 996,80 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо майбутнього укладення договору купівлі-продажу житлового будинку. На виконання умов цієї домовленості позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 1 000,00 доларів США, що підтверджується розпискою. У зв`язку з неукладенням основного договору з вини відповідача та неповерненням ним отриманих коштів, позивач, посилаючись на положення статей 570, 571 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму сплаченого завдатку та неустойку в такому ж розмірі за курсом Національного банку України на час виконання судового рішення.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить відповідачу, в межах суми позовних вимог, що становить 2 000,00 доларів США.
Заява мотивована тим, що предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів, переданих йому на виконання домовленості про майбутнє укладення та нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу будинку, а також неустойки за невиконання цього зобов`язання. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.05.2026, відповідач є власником зазначеного житлового будинку. Позивач зазначає, що йому невідомо про наявність у відповідача іншого майна або грошових коштів на банківських рахунках. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення в майбутньому, оскільки відповідач, ухиляючись від виконання зобов`язань та повернення коштів, може відчужити належне йому нерухоме майно. Позивач вважає, що обраний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами та не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки накладення арешту в межах суми позову обмежить лише право розпоряджатися цим майном, не впливаючи на матеріальний стан відповідача та не завдаючи йому додаткових витрат.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно зі статтею 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів із дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, а підставою - наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову.
Як убачається із позовної заяви, предметом спору є стягнення грошових коштів, переданих на виконання домовленості про майбутнє укладення та нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу будинку, а також неустойки за невиконання цього зобов`язання. При цьому питання щодо права власності на житловий будинок між сторонами не оспорюється.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку судом негативних наслідків від вжиття таких заходів у співвідношенні з наслідками, які можуть настати в результаті їх невжиття, з урахуванням вартості майна, на яке накладається арешт.
Як убачається з матеріалів заяви, позивачем не надано доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт. Відсутність відомостей про ринкову вартість житлового будинку позбавляє суд можливості оцінити співмірність заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та визначити баланс інтересів сторін.
Саме лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення в майбутньому не є достатньою підставою для задоволення заяви. Позивач має довести існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду та надати докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження або приховування майна.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
За відсутності доказів вартості житлового будинку та з огляду на ціну позову, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містять інформацію лише про цей об`єкт нерухомості, заявлений захід забезпечення позову є неспівмірним із розміром позовних вимог та необґрунтованим, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.
Висновок суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 18, 149, 150, 153, 353, 354 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 16.06.2026.
Ухвала набрала законної сили 16.06.2026.
Суддя І.М. Соловйов