Справа № 461/1103/26
Провадження № 2/461/1730/26
УХВАЛА
15.06.2026 року, Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
при секретарі Божик М.І.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участі третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , звернулась до суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме зобов`язано орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надати письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
03 червня 2026 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов витребуваний висновок, у якому зазначено, що орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради позбавлений можливості надати висновок по суті розв`язання спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки немає змоги з`ясувати думку дитини і батька щодо позбавлення батьківських прав, неможливо обстежити умови проживання дитини, а також отримати інші документи, які стосуються справи, оскільки дитина з матір`ю проживають за кордоном
Представником позивача ОСОБА_1 , 15 червня 2026 року було подано до суду клопотання, про звернення до компетентного органу Королівства Данія із судовим дорученням про надання міжнародної-правової допомоги шляхом вчинення окремих процесуальних дій у цивільній справі № 461/1103/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участі третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, оскільки позивачка разом із дочкою проживають за межами території України, а саме в Королівстві Данії,за адресою: індекс 8270, м. Гейб`єрг, муніципалітет Орхус, Олаф Рудес Вей, буд. 34, поверх 1 (8270, Hojbjerg, Olaf Rudes Vej 34, 01tv).
В судовому засідання представник позивача клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України особа, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликана через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.
Представник органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 171 СК України визначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Відповідно до статті 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, яка набула чинності для України 01.04.2007 року, предметом цієї Конвенції є підтримка прав дітей, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи проінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. Розгляд судовим органом справ, що стосується дітей, визнається розглядом сімейних справ, зокрема тих, що пов`язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності
За статтею 6 вказаної Конвенції під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган: a) визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності; б) якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння: - упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; - у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; - надає можливість дитині висловлювати її думки; c) приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.
Стаття 12 Конвенції ООН про права дитини визначає, що Держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Про необхідність заслуховування думки дітей, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей. Проте, при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Згідно із ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 80 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому ЦПК України або міжнародним договором України.
Згідно ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.1.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2008 року за № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню справи.
Згідно з ст. 2 Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень ст.ст. 3 - 6.
Відповідно до ст. 3 цієї Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Крім того, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, така конвенція застосовується у відносинах України з Аргентиною, Білорусією, Бельгією, Болгарією, Канадою, Китаєм, Кіпром, Чехією, Данією, Єгиптом, Естонією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Грецією, Угорщиною, Ірландією, Ізраїлем, Італією, Японією, Латвією, Литвою, Люксембургом, Мексикою, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Португалією, Кореєю, Румунією, Словаччинною, Словенією, Іспанією, Шрі-Ланкою, Швецією, Швейцарією, Туреччинною, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, США, Венесуелою, Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Ботсвана, Кувейтом, Малаві, Пакистаном, Сан-Марино і Сейшели; держави підписали цю Конвенцію, бажаючи створити відповідні засоби, для того, щоб судові або несудові документи, які підлягають врученню за кордоном, були доведені до відома їх одержувачів у належний строк, піклуючись про поліпшення організації правової взаємодопомоги шляхом спрощення та прискорення процедури.
Згідно ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
04 лютого 1994 року Верховною Радою України ратифікований Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року (надалі - Договір про правову допомогу).
Відповідно до статті 2 Договору про правову допомогу суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються «установи юстиції», надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Інші органи Договірних Сторін, компетентні в цивільних та кримінальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстиції.
Стаття 4 Договору про правову допомогу встановлює, що Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції від 27 червня 2008 року № 1092/5/54суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно дост. 2 цієї Конвенції, напряму.
На підставі наведеного, суд вважає необхідним клопотання представника позивача задовольнити, та з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи звернутися із судовим дорученням та доручити компетентному органу Королівства Данія провести огляд житлово-побутових умов дитини ОСОБА_4 за місцем її проживання разом із матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , поверх 1 ( АДРЕСА_2 ).
Згідно із п. 8 ч. 1ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участі третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав до виконання судового доручення та отримання матеріалів розгляду судового доручення Галицьким районним судом м. Львова.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1,3-13, 42, 43, 48, 49, 174, 178, 179, 180, 189, 223, 247, 252, 253, 260, 261, 353, 498 ЦПК України, Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , - задовільнити повністю.
Доручити уповноваженому Центральному органу Королівства Данії провести огляд умов місця проживання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за місцем її проживання разом із матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , поверх 1 ( АДРЕСА_2 ), та надати відповіді на наступні питання:
- які загальні умови та підстави для проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ), де проживає ОСОБА_2 , кількість кімнат та наявність інших осіб, які проживають за вказаною адресою?
- чи наявне необхідне обладнання у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 (8270, Hojbjerg, Olaf Rudes Vej 34, 01tv) для забезпечення комфорту і безпеки дитини, для належного проведення дитиною дозвілля та розвитку?
- які умови для навчання малолітньої дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ), зокрема, наявність необхідних навчальних матеріалів? Чи наявні в пішій доступності відповідні навчальні заклади?
Опитати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , поверх 1 (8270, Hojbjerg, Olaf Rudes Vej 34, 01tv), з наступних питань:
- коли останній раз вона бачилася з батьком ОСОБА_3 і за яких обставин?
- чи спілкується вона з батьком ОСОБА_3 , якщо так, то як часто?
-чи цікавиться батько ОСОБА_3 її станом здоров`я, навчанням, дозвіллям?
-чи купує їй батько ОСОБА_3 продукти харчування, одяг, іграшки, навчальне приладдя?
- чи дарує батько ОСОБА_3 їй подарунки?
- які почуття у неї до батька ОСОБА_3 ?
Всі складені документи за результатами виконання міжнародного судового доручення компетентним органом Королівства Данії направити до Галицького районного суду м. Львова.
У випадку неможливості виконання даного доручення, прохання повідомити про обставини, що перешкоджають виконанню доручення.
У зв`язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги на підставі п. 8 ч. 1ст. 252 ЦПК України, провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участі третьої особи Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, - зупинити до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.
Направити доручення через Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) (м. Львів, площа Маркіяна Шашкевича, будинок 1).
Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження по справі в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мироненко Л.Д.