ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про закриття апеляційного провадження
16 червня 2026 року м. Одеса Справа № 916/4552/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
ТОВ «Мрія-Катранка» - адвокат Нестерова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Катранка»
на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 30.10.2025
у справі №916/4552/24
за заявою кредитора: Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія - Катранка»
про банкрутство
суддя суду першої інстанції - Шаратов Ю.А.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст ухвали складено та підписано: 30.10.2025
ВСТАНОВИВ:
28.11.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 та постановою Верховного Суду від 29.05.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі № 916/4552/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Катранка» (далі - ТОВ «Мрія-Катранка»); визнано вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» (далі - СВК «Родина») до ТОВ «Мрія-Катранка» у сумі 2 212 484,54 грн та витрати у сумі 102 280,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Мрія-Катранка» строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника ТОВ «Мрія-Катранка» арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.
11.09.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано грошові вимоги Приватного підприємства «Агрофірма Ташлик» до ТОВ «Мрія-Катранка» у сумі 687252,16 грн та витрати в сумі 6056,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору. Встановлено наступну черговість задоволення вимог ПП «Агрофірма Ташлик»: 6 056,00 грн перша черга задоволення вимог кредиторів; 687 252,16 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів.
11.09.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано грошові вимоги Державного підприємства «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» до ТОВ «Мрія-Катранка» у сумі 12 73 168,00 грн та витрати в сумі 6 056,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору. Встановлено наступну черговість задоволення вимог ДП «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова»: 6 056,00 грн перша черга задоволення вимог кредиторів; 1273168,00 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів.
11.09.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано грошові вимоги СВК «Родина» до ТОВ «Мрія-Катранка» у сумі 1 779 687,08 грн та витрати в сумі 4 844,80 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору. Встановлено наступну черговість задоволення вимог СВК «Родина»: 4 844,80 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів; 1 779 687,08 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
30.10.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 916/4552/24 за результатами попереднього засідання визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги першої черги: СВК «Родина» - 107 124,80 грн; ПП «Агрофірма Ташлик» - 6 056,00 грн; ДП «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» - 6 056,00 грн.
Вимоги четвертої черги: СВК «Родина» - 3992171,62 грн; ПП «Агрофірма Ташлик» - 687 252,16 грн; ДП «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» - 1 273 168,00 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду від 30.10.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія - Катранка» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу попереднього засідання від 30.10.2025 у справі №916/4552/24 скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог кредиторів, а саме: вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» у сумі 2212484,54 грн та витрати у сумі 102280,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого, а також додаткових грошових вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» в розмірі 1779687,08 грн та витрати в сумі 4844,80 грн судового збору, грошових вимог Державного підприємства «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» у сумі 1273168,00 грн та витрати в сумі 6056,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору, та грошових вимог Приватного підприємства «Агрофірма Ташлик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія - Катранка» у сумі 687252,16 грн та витрати в сумі 6056,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору, та вирішити питання про закриття провадження у справі про банкрутство.
23.12.2025 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Мрія-Катранка» залишено без задоволення. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 30.10.2025 у справі №916/4552/24 - залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що оскільки індивідуальні ухвали Господарського суду Одеської області від 11.09.2025, постановлені за результатами розгляду по суті заяв з грошовими вимогами ДП «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова», ПП «Агрофірма Ташлик» та СВК «Родина», не оскаржувалися заявником в апеляційному порядку, то відсутні підстави для скасування ухвали попереднього засідання місцевого господарського суду від 30.10.2025 в частині зазначення розміру та черговості задоволення вимог вказаних кредиторів, які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Вищевказана постанова апеляційної інстанції була оскаржена в касаційному порядку та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Катранка» задоволено частково.
Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі №916/4552/24 залишено без змін.
Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 (за результатом перегляду ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 30.10.2025) скасовано.
Справу №916/4552/24 в скасованій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції помилково ухвалив рішення по суті про залишення ухвали попереднього засідання без змін, оскільки у цій справі провадження належало закрити, як помилково відкрите.
Процесуальний рух справи.
05.05.2026 матеріали справи №916/4552/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г., судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 прийнято справу № 916/4552/24 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.
Призначено розгляд справи № 916/4552/24 до розгляду на 16.06.2026 о 15:00 год.
У судовому засіданні представник ТОВ «Мрія-Катранка» надав усні пояснення, відповідно до яких представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги ТОВ «Мрія-Катранка», перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/4552/24 за апеляційною скаргою ТОВ «Мрія-Катранка» підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому «право на суд» та право на «доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ.
Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, частиною першої якої передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини другої цієї статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.
Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Водночас, відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Колегія суддів наголошує, що мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора. Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23.
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 КУзПБ).
Таким чином, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана «індивідуальна» ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України. Така правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, а також до висновків в ухвалах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21, від 24.09.2024 у справі № 917/1719/23.
У постановах 16.08.2023 у справі № 920/162/23, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, від 04.03.2025 у справі № 922/4650/23 Верховний Суд вказав, що наслідки недотримання зазначеного правила щодо оскарження ухвали у справі про банкрутство визначені ГПК України та передбачають, що апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України - якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тобто якщо скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих винятків за приписами КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
Отже, КУзПБ визначає неможливість окремого оскарження так званої «індивідуальної» ухвали щодо розгляду вимог кредитора без одночасного оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, з огляду на тісну пов`язаність предметів їх регулювання, розглядуваного питання та відповідних наслідків.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у даній справі, що перегляд ухвали попереднього засідання щодо вимог конкретного кредитора є неможливим без втручання (перегляду) ухвали, якою і вирішено грошові вимоги такого кредитора (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.09.2025 у справі № 908/1897/24).
Правильність такого підходу пояснюється зокрема тим, що у такому випадку унеможливлюється ситуація при апеляційному чи касаційному перегляді, за якої може бути скасована або змінена ухвала попереднього засідання в частині вимог певного кредитора при існуванні незміненої/нескасованої ухвали, постановленої за результатом розгляду вимог окремого кредитора («індивідуальна»). Протилежне, тобто перегляд ухвали попереднього засідання без "індивідуальної" ухвали по суті позбавляє скаржника на перегляд мотивів, яких дійшов суд в індивідуальній ухвалі при розгляді вимог окремого кредитора.
У цій справі за результатом розгляду грошових вимог кредиторів СВК «Родина», ПП «Агрофірма Ташлик», ДП «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» судом першої інстанції було постановлено три індивідуальні ухвали від 11.09.2025, а в ухвалі від 30.10.2025, за підсумками попереднього засідання визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Індивідуальні ухвали від 11.09.2025 не оскаржуються боржником до суду апеляційної інстанції.
Так, предметом апеляційного перегляду є лише ухвала попереднього засідання від 30.09.2025.
Процесуальний наслідок апеляційного оскарження ухвали попереднього засідання без одночасного оскарження індивідуальної ухвали, постановленої за результатами розгляду по суті заяв з грошовими вимогами кредиторів має бути аналогічним протилежній ситуації, про що описано вище, а саме - повернення такої скарги на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України.
Водночас, хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите провадження на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, однак в цьому випадку процесуально правильними є закрити апеляційне провадження, оскільки апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду ухвали, що не підлягала апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції буде діяти не як «суд встановлений законом» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини. У наведеному Суд звертається до правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень статті 264 ГПК України, яка викладена у постановах від 08.01.2019 у справі № 922/1906/18; від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009; від 29.04.2020 у справі № 917/1185/18, від 08.04.2021 у справі № 5015/2286/12, від 08.04.2021 у справі № 57/173-10, від 06.07.2021 у справі № 15/318-08-27/218-08, від 17.05.2022 у справі № 5011-33/6567-2012, від 19.09.2023 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20).
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції помилково відкрив таке апеляційне провадження апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Мрія-Катранка» на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 30.10.2025 у справі 916/4552/24 підлягає закриттю.
При цьому варто зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях «Філіс проти Греції» §59, «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції» §28 і «Станєв проти Болгарії» (ВП) §229.
Керуючись статтями 234, 264, 270, 281 ГПК України, Південно - західний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Катранка» на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 30.10.2025 у справі № 916/4552/24 - закрити.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 17.06.2026.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.