УХВАЛА
09 червня 2026року
м. Київ
справа № 947/9112/23
провадження № 61-6860ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 травня 2026 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 31» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. 21 травня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від
15 травня 2026 року.
2. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України.
3. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. До касаційної скарги не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
5. У касаційній скарзі заявник зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьоїстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки спір стосується надання послуг.
6. Проте, наведене твердження ОСОБА_1 є помилковим.
7. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
8. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року в справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) зазначила, що споживач звільняється від сплати судового збору як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
9. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний аналіз зазначеного Закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 цього Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
10. Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
11. При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів»при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
12. Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі касаційної скарги мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір».
13. Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
14. Ураховуючи те, що у цій справі ОСОБА_1 є відповідачем, тому він не звільнений від сплати судового збору.
15. Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року в справі № 490/9711/15-ц та від 18 травня
2020 року в справі № 211/1476/18-ц, згідно з яким від сплати судового збору підлягають звільненню споживачі за подання ними позовів для захисту своїх порушених прав. Звільнення від сплати судового збору для усіх учасників розгляду такого спору не перебачено.
16. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
18. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
19. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить
3 328 гривень.
20. Тому заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 532,48 грн (3 328 * 0,2 * 0,8).
21. Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
22. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір».
23. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
24. Касаційна скарга не містить доказів надсилання її копії та копій доданих до неї матеріалів учасникам справи: ОСББ «Корольова 31», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
25. Таким чином, ОСОБА_1 , на виконання вимог вказаної ухвали необхідно сплатити судовий збір та надати докази надсилання касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
26. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимоги, встановленої
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої
статті 393 ЦПК України залишається без руху.
27. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 травня 2026 рокузалишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Суддя А. А. Калараш