ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 червня 2026 року Справа № 320/20795/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Безименної Н.В., Чуприни О.В.,
за участі секретаря Снитко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні відповідача у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
08.05.2026 від ОСОБА_1 (далі - заявник ) надійшли письмові пояснення та заява про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні відповідача, яка мотивована тим, що рішення суду у цій справі впливає на його права та інтереси. Зокрема, заявник стверджує, що протиправними, на його переконання, діями позивача, йому було завдано немайнової шкоди.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що правильне встановлення юридичного статусу розголошеної ОСОБА_2 інформації, яка є предметом спірного у цій справі рішення, впливає на процесуальні права та законні інтереси заявника як обвинуваченого у кримінальному провадженні № 4202300[телефон приховано] від 04.08.2023.
10.06.2026 від позивача надійшли письмові заперечення на письмові пояснення та заяву ОСОБА_1 про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні відповідача у яких він просить таку заяву залишити без задоволення, а письмові пояснення по суті спору не брати до уваги.
Заперечуючи проти задоволення такої заяви, позивач зазначає, що спірне у цій справі рішення прийняте відповідачем щодо позивача та породжує публічно-правових відносин виключно між фізичною особою - ОСОБА_2 та суб`єктом владних повноважень - Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області.
Окрім того, позивач акцентує увагу суду на тому, що суд першої інстанції досліджував виключно питання дотримання відповідачем процедури прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, а не питання заявленого скаржником ОСОБА_1 факту щодо нібито наявності в діях Позивача складу дисциплінарного проступку.
Розглянувши таку заяву ОСОБА_3 з урахуванням поданих ОСОБА_2 заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що заява про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні відповідача - підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 для розгляду цієї справи було визначено колегію суддів у складі головуючої судді (судді-доповідача) Епель О.В., суддів: Безименної Н.В., Чуприни О.В.
Згідно частини чотирнадцятої статті 31 КАС України, уразі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Отже, розгляд справи № 302/20795/25 було розпочато спочатку, що не позбавляє суд апеляційної інстанції процесуальної можливості вирішити питання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду. Окрім того, суд апеляційної інстанції розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до приписів, визначених ст.310 КАС України, що не передбачає підготовчого засідання. Втім, процесуальні питання, зокрема й щодо розв`язання клопотань та залучення третіх осіб можуть бути вирішені у підготовчій частині судового засідання перед початком розгляду справи.
Відповідно до частин другої статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціатором питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - позивача у цій справі, є ОСОБА_1 , оскільки саме за його скаргою відповідачем було прийнято спірне рішення від 22.01.2025 № 15/2025.
Відповідно да частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Отже, в силу приписів зазначеної вище статті, ОСОБА_1 наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 22.01.2025 № 15/2025, отже саме законодавцем визначено, що рішення у дисциплінарній справі стосується прав та інтересів особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність.
Окрім того, як зазначає заявник, правильне встановлення юридичного статусу інформації, внаслідок розголошення якої ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності спірним у цій справі рішенням, впливає на процесуальні права та законні інтереси заявника як обвинуваченого у кримінальному провадженні № 4202300[телефон приховано] від 04.08.2023.
Отже, рішення суду у цій справі стосується правового інтересу заявника.
Враховуючи вищевикладене, а також приписи частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 49 КАС України, судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про його залучення до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Згідно з частиною першою статті 302 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у будь-який час до початку апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.
Учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 КАС України).
Отже, оскільки ОСОБА_1 є учасником цієї справи, колегія суддів приймає його заяву про приєднання до апеляційної скарги відповідача.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 302 КАС України до заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у пункті 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Законі України "Про Державний бюджет на 2025 рік" станом на 01.01.2025 встановлено розмір прожиткового мінімуму 3028,00 грн.
Отже, судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 1211,20 грн, а розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить: 1211,20х150%х0,8=1453,44 грн та підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, справа № 320/20795/25.
Однак, заявником не надано доказів сплати судового збору.
Разом з тим, у заяві про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні відповідача, представник ОСОБА_1. просить апеляційний суд вирішити питання про покладення судового збору за її подання при постановленні судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, зазначаючи, що заявник перебуває під санкціями згідно Указу Президента України від 19.01.2025 № 38/2025, а тому не може здійснити на свою користь чи від свого імені, або в своїх інтересах як сам так і через інших осіб жодних банківських платежів.
Надаю чи оцінку таким доводам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша цієї статті).
Отже, установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судом.
Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач зазначав про неможливість розпоряджатися коштами унаслідок застосування до нього такого виду санкцій, як блокування активів, що, окрім іншого, полягає в забороні здійснення фінансових операцій.
Так, колегією суддів установлено, що згідно додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.01.2025, введеного в дію Указом Президента України від 19.01.2025 № 38/2025, до ОСОБА_1 застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції" у виді, зокрема: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Абзацом першим частини третьої статті 5 Закону № 1644-VII передбачено, що Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.
Блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1 частини першої статті 4 Закону № 1644-VII).
Згідно з абзацом першим частини восьмої статті 5 Закону № 1644-VII забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами у межах наданих їм повноважень.
Пунктами 1 та 2 розділу І «Загальні положення» Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України 11.05.2023 № 65 (далі - Положення № 65) передбачено, що це Положення визначає порядок реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (далі - санкції).
Вимоги цього Положення поширюються на таких суб`єктів реалізації санкцій:
1) банки України та філії іноземних банків (далі - банк);
2) небанківські установи [страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди, інші фінансові установи, реєстрацію та/або ліцензування яких здійснює Національний банк України (далі - Національний банк); страхові (перестрахові) брокери; інші юридичні особи, які не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк; оператори платіжних систем; оператори поштового зв`язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі; філії або представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України) (далі - небанківська установа).
Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 6 пункту 3 розділу І «Загальні положення» Положення № 65, фінансова операція - дії з активами, включаючи дії з активами, що належать санкційній особі або передаються (перераховуються) на користь санкційної особи, вчинені суб`єктами реалізації санкцій або за їх допомогою, або про які їм стало відомо в межах виконання вимог цього Положення.
Відповідно до пункту 37 розділу IV «Порядок реалізації санкцій під час здійснення переказу коштів без відкриття рахунку / платіжної операції, що має бути сплачена в готівковій формі» Положення № 65 суб`єкти реалізації санкцій зобов`язані відмовити в здійсненні переказу коштів без відкриття рахунку, що здійснюється в національній або іноземній валюті:
1) санкційними особами, до яких застосовано хоча б одну з таких санкцій:
«блокування активів»/«блокування активів у новій редакції»;
«зупинення фінансових операцій»;
«запобігання виведенню капіталів за межі України» (у разі здійснення фінансової операції, що передбачає перерахування коштів за межі України або наслідком якої може бути виведення капіталів за межі України);
2) підконтрольними особами на користь санкційної особи, до якої застосовано санкцію «блокування активів у новій редакції» та яка за обґрунтованим письмовим висновком суб`єкта реалізації санкцій може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження такими підконтрольними особами;
3) підконтрольними особами на користь особи, яка від імені санкційної особи, до якої застосовано санкцію «блокування активів у новій редакції», може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження такими підконтрольними особами;
4) іншими особами від імені осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 37 розділу IV цього Положення.
Постановою Національного банку України від 11.05.2023 № 65 (пункт 2) зобов`язано банки та небанківські установи з урахуванням вимог Положення протягом трьох місяців із дня набрання чинності цією постановою: 1) затвердити внутрішні документи з питань реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), якими визначити порядок здійснення заходів, що забезпечують дотримання вимог законодавства України у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій); 2) налаштувати внутрішні системи моніторингу фінансових операцій таким чином, щоб до проведення фінансових операцій, включаючи операції через платіжні пристрої, забезпечити їх перевірку за санкційними списками та в разі виявлення збігу окремих даних мати можливість уточнити потрібну інформацію.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до виснвоку обґрунтованість доводів ОСОБА_1 про те, що він наразі не може сплатити переказ коштів щодо сплати судового збору як самостійно, так і через особу, яка діє від його імені.
Водночас, застосування до особи обмежувальних заходів (санкцій) суб`єктом владних повноважень не повинно супроводжуватися встановленням перешкод для звернення особи до суду щодо оскарження рішення про застосування таких правових обмежень. В іншому випадку будуть мати місце ознаки свавілля, що недопустимо в демократичній і правовій державі.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду.
Зазначена правова позиція відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/263/23.
Керуючись ст.ст. 9, 49, 77, 80, 223, 242-244, 250, 302, 309, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні відповідача - задовольнити повністю.
Залучити до участі у справі № 320/20795/25 ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору і приєднався до апеляційної скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 320/20795/25.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 320/20795/25 до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст ухвали суду виготовлено 17 червня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Н.В. Безименна
О.В. Чуприна