ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Марич Є.В.,
Суддя-доповідач Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року Справа № 320/20795/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Безименної Н.В., Чуприни О.В. ,
за участі секретаря Снитко А.А.,
представників Позивача Ратушної А.П., Свідла Є.В.,
представника Третьої особи Буняка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та ОСОБА_1 , який приєднався до апеляційної скарги, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_2
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог щодо ОСОБА_1
предмету спору на стороні
відповідача
про визнання протиправним та скасування рішення
В С Т А Н О В И В :
Історія справи.
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - Відповідач, КДКА Київської області ) в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 15/2025 від 22.01.2025 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначав, що спірне рішення прийняте Відповідачем з численними процедурними порушеннями, зокрема: без урахування права Позивача на надання пояснень.
Також Позивач зазначав про відсутність у його діях ознак дисциплінарного проступку. Наполягав на тому, що повідомлення в ході допиту відомостей про ОСОБА_1 не може вважатися розголошенням адвокатської таємниці.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачу несвоєчасно направлено повідомлення щодо надходження скарги, а також рішення про порушення дисциплінарної справи та складеної за результатом перевірки довідки.
Також суд врахував, що Відповідач не забезпечив Позивачу можливість реалізувати право на подання пояснень, не вирішив клопотання Позивача про відкладення розгляду справи з поважних причин та розглянув дисциплінарну справу за його відсутності.
Дослідивши подані документи та пояснення сторін, суд також констатував, що Відповідач не заслухав та не надавав належної оцінки аргументам Позивача, не з`ясував в повному обсязі викладені у скарзі обставини та не перевірив усі необхідні відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог скарги КДКА Київської області зазначає, що пропуск строку направлення Позивачу документів не створило перешкод для надання пояснень по справі.
Окрім того, Апелянт звертає увагу на те, що Позивачем не було долучено до клопотання доказів, які підтверджують поважність його неявки у засідання і не подано письмові пояснення як то передбачено приписами ст. 40 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Також КДКА Київської області покликається на пропуск Позивачем строку звернення до суду з цим позовом та втручання у дискреційні повноваження.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, а ухвалою від 02.02.2026 справу було призначено до судового розгляду.
31.10.2025 Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на безпідставність доводів Апелянта щодо втручання у його дискреційні повноваження, а також щодо ігноруванням саме Позивачем права подати пояснення.
Також Позивач зазначає, що зі спірним рішенням КДКА ознайомився лише 26.03.2025, а тому вважає помилковими доводи Апелянта щодо пропуску строку звернення до суду з позовом.
07.11.2025 Апелянтом подано додаткові письмові пояснення у яких він повторно зазначає про дотримання ним процедури розгляду дисциплінарної справи.
08.05.2026 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення та заява про приєднання Третьої особи до апеляційної скарги й участь у справі на стороні Відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 для розгляду цієї справи було визначено колегію суддів у складі головуючої судді (судді-доповідача) Епель О.В., суддів: Безименної Н.В., Чуприни О.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026 справу було призначено до судового розгляду.
11.06.2026 від Позивача надійшли заперечення на такі письмові пояснення та заяву у яких він просив заяву ОСОБА_1 про приєднання третьої особи до апеляційної скарги й участі у справі на стороні Відповідача залишити без задоволення, а його письмові пояснення по суті спору не брати до уваги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 заява була задоволена повністю, а саме: до участі у справі № 320/20795/25 залучено ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору і який приєднався до апеляційної скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі № 320/20795/25.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 у ОСОБА_2 було витребувано додаткові письмові пояснення щодо обставин та дати отримання ним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 15/2025 від 22.01.2025 та відповідні докази, які такі обставини підтверджують.
24.08.2026, на виконання вищезазначеної ухвали суду, від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, у яких він зазначає, що отримав копію спірного рішення КДКА, так само як і дізнався про факт його прийняття - 26.03.2025, отримавши його копію у відповідь на адвокатський запит свого представника.
Також ОСОБА_2 акцентував увагу на тому, що суд першої інстанції надав правову оцінку як обставинам, викладеним ним у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і доводам КДКА, викладеним у клопотанні про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням строку на звернення до адміністративного суду. Зазначає, що у рішенні від 09.09.2025 суд задовольнив його заяву про поновлення строку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3841/10 від 18 грудня 2008 року.
22 липня 2024 року до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .
Зі змісту скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_2 без дозволу скаржника розголосив адвокатську таємницю, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до доручення голови дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанова Є.В. від 25.07.2024 перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), доручено члену дисциплінарної палати КДКА Київської області Маліневському О.М.
Член дисциплінарної палати КДКА Київської області Маліневський О.М. звернувся до адвоката ОСОБА_2 з повідомленням від 12.08.2024 вих № 704 щодо надходження заяви (скарги) ОСОБА_1 та запропоновано в порядку пункту 26 Положення № 120 ознайомитись із матеріалами скарги та надати свої пояснення в строк до 26.08.2024.
Відповідачем долучено копію фіскального чека про надіслання вказаного повідомлення від 12.08.2024 вих № 704 поштою на адресу адвоката ОСОБА_2 - 14.08.2024, тобто з порушенням триденного терміну, встановленого пунктом 26 Положення № 120.
26.09.2024 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Маліневським О.М. складено довідку щодо проведеної перевірки матеріалів за скаргою стосовно адвоката ОСОБА_2 з пропозицією прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи з скаргою.
Копію скарги повідомлення від 12.08.2024 вих № 704 отримано ОСОБА_2 нарочно лише 20.11.2024, тобто вже після порушення стосовно нього дисциплінарної справи.
Рішенням КДКА Київської області від 16.10.2024 № 164/2024 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 .
Супровідний лист про надіслання рішення від 16.10.2024 №164/2024 про порушення дисциплінарної справи та довідки від 26.09.2024 складений 29.10.2024 вих. №958.
Розгляд дисциплінарної справи призначався на 20.11.2024, 18.12.2024 та 22.01.2025. На засідання, призначені на 20.11.2024 та 18.12.2024, Позивач прибув, однак розгляд в ці дати не відбувся.
На засідання, призначене 22.01.2025, Позивач не прибув через незадовільний стан здоров`я, про що ним було повідомлено Відповідача шляхом надіслання клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням КДКА Київської області від 22.01.2025 № 15/2025 притягнуто адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3, 4 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення присяги адвоката України, грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці та невиконання своїх професійних обов`язків) та застосовано до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік.
Вважаючи, що вказане рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, Позивач звернувся з позовом до суду.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI), рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, законодавством визначені строки, у межах яких особа може звернутися до суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Обставини, установлені судом апеляційної інстанції.
Судова колегія встановила, що рішення КДКА Київської області від 22.01.2025 № 15/2025 було направлено ОСОБА_2 17.02.2025 о 12:46 на адресу його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1
Зазначена адреса електронної пошти відповідає адресі, яка вказана у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що процесуальний строк звернення особи до суду з адміністративним позовом у справах щодо оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії становить тридцять днів, а його обчислення починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до сталої практики ВС, для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічні правові висновки щодо тлумачення поняття "повинен був дізнатися" викладено Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, від 21.02.2020 №340/1019/19.
Відповідно до пункту 6.1.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішення Ради адвокатів України 16.02.2013 № 77, повідомлення надсилаються засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою.
З урахуванням вищевикладеного та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що рішення КДКА Київської області від 22.01.2025 № 15/2025 було направлено ОСОБА_2 17.02.2025 о 12:46 на офіційну адресу його електронної пошти, яка вказана у Єдиному реєстрі адвокатів України - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Отже, 17.02.2025 Позивач був повідомлений про прийняття спірного рішення. Про наявність будь-яких перешкод для того, щоб ознайомитися з його змістом ОСОБА_2 не зазначає. У судовому засіданні його представник також жодних пояснень з цього приводу не надав, разом з тим, підтвердив, що адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 належить саме Позивачу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що з позовом у цій справі ОСОБА_2 звернувся лише 24.04.2025, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи Апелянта про те, що Позивач пропустив тридцятиденний строк звернення до суду, встановлений ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України доказів щодо існування обставин, які унеможливлювали або істотно ускладнювали звернення до суду з цим позовом з дотриманням процесуального строку не надано.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він дізнався про прийняття спірного рішення КДКА № 15/2025 від 22.01.2025 лише 26.03.2025, отримавши його текст у відповідь на адвокатський запит свого представника, колегія суддів вважає безпідставним та не приймає до уваги з огляду на викладене вище.
Отже, доводи Апелянта щодо пропуску Позивачем процесуального строку звернення до суду з цим позовом про оскарження спірного рішення знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду цієї справи. Поважних причин його пропуску суду не повідомлено.
Водночас, реалізація особою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб. У разі якщо особа, яка необґрунтовано і не дотримуючись такого порядку, самостійно позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Європейський Суд з прав людини наголошує у своїй практиці, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Аналізуючи доводи ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції вже вирішив питання про поновлення такого строку та надав правову оцінку доводам КДКА, викладеним у клопотанні про залишення позову без розгляду, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала суду про поновлення процесуального строку не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 294 КАС України, а заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 3 ст. 293 КАС України).
Відтак, КДКА та ОСОБА_1 не позбавлені права посилатися на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та пропуск Позивачем строку звернення до суду безпосередньо в апеляційній скарзі на рішення суду.
Натомість суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, зобов`язаний перевірити законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду з урахуванням таких доводів, надати їм правову оцінку.
Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було прийнято окремого процесуального рішення за результатом розгляду як клопотання Позивача про поновлення строку звернення до суду, так і клопотання КДКА у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 241 КАС України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Посилання Апелянта на вирішення судом таких заяви та клопотання безпосередньо в рішенні КОАС від 09.09.2025 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки повноваження суду вирішувати заяви і клопотання в описовій частині кінцевого рішення суду, а також без зазначення висновків суду у резолютивній частині відповідного рішення/ухвали, КАС України не передбачено.
Отже, процесуальне рішення за наслідками розгляду заяви про поновлення строку звернення до суду та заяви про залишення позовної заяви без розгляду у матеріалах справи відсутнє, що дозволяє апеляційному суду прийти до висновку, що суд не прийняв обґрунтоване рішення по суті таких заяви і клопотання.
Таке порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, а тому є підставою для його скасування згідно абз. 2 ч.2 ст. 317 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У частинах третій-четвертій статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року - скасуванню, а позов - залишенню без розгляду, а не залишенню без задоволення, як на тому наполягають апелянти.
При цьому, колегія суддів зазначає, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому оцінка спірним правовідносинам судом не надається.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та ОСОБА_1 , який приєднався до апеляційної скарги, - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Н.В. Безименна
О.В. Чуприна