УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
17 червня 2026 року
м. Київ
справа №240/11065/22
адміністративне провадження № К/990/26104/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі №240/11065/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка), звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області, яка призвела до не нарахування та не виплати з 01.01.2022 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII);
зобов`язати відповідача провести з 01.01.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
зобов`язати відповідача щомісячно проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону №796-XII, до припинення права на отримання підвищення пенсії, з врахуванням проведених виплат та зміни розміру мінімальної зарплати.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2022 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати позивачці підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII. Зобов`язав ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01.01.2022 нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Позивачка звернулася до Житомирського окружного адміністративний суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у цій справі та стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь позивачки кошти в сумі 289952,08грн.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.03.2026, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026, заяву задовольнив частково. Змінив спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у цій справі шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь позивачки нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.01.2022 по 31.01.2024 у розмірі 136499,15 грн.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку, просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а саме: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами) 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Виходячи з того, що частина друга статті 328 КАС України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду першої інстанції постановлена судом відповідно до пункту 19 частини першої статті 294 КАС України, а також оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду у касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно частини другої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333, КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 у справі №240/11065/22.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб