К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 червня 2026 року місто Київ
справа № 359/9877/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/5395/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Борця Є.О. від 28 жовтня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: акціонерне товариство "Райффайзен Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права іпотеки садового будинку та земельних ділянок, звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Довіра та Гарантія", яке в подальшому змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (далі - ТОВ "Він Фінанс"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання права іпотеки садового будинку та земельних ділянок, звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 25 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/11-175/0259/1, за яким банк надав кредит у розмірі 594 000 доларів США, а ОСОБА_3 зобов`язався щомісячно до 25 травня 2027 року повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,60% річних.
18 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за яким з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_3 грошових зобов`язань за кредитним договором № 014/11- 175/0259/1 від 25 травня 2007 року ОСОБА_6 передав в іпотеку садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району та земельну ділянки, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019, а ОСОБА_4 - земельну ділянку, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]: 05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, які розташовані в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
ОСОБА_3 належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виник борг у розмірі 485 100 доларів США, борг по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 136 726 доларів США 21 цента та пеня у розмірі 938 724 доларів США 40 центів, що разом становить загальний розмір боргу за кредитним договором у сумі 1 560 550 доларів США 61 цент.
17 червня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк"укладено договір відступлення права вимоги № 114/21, за яким ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив ПАТ "Вектор Банк" право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/11-175/0259/1 від 25 травня 2007 року. В цей же день 17 червня 2016 року ПАТ "Вектор Банк" відступив ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором від 25 травня 2007 року.
Крім того, 22 червня 2016 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" уклав з ПАТ "Вектор Банк" договір відступлення прав за договором іпотеки, за яким ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив ПАТ "Вектор Банк" право вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за договором іпотеки від 18 червня 2007 року. В той же день ПАТ "Вектор Банк" уклав з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за вказаним договором іпотеки.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія"від 25 липня 2024 року найменування позивача було змінено на ТОВ "Він Фінанс".
Позивач вказує, що ОСОБА_3 продовжує ухилятись від повернення боргу за кредитним договором та 11 серпня 2014 року уклав з ОСОБА_1 договори купівлі-продажу, за якими відчужив у власність відповідача садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району та земельну ділянку, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
11 серпня 2014 року ОСОБА_4 також уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу, за яким відчужила у власність відповідача іншу земельну ділянку, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
Також зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за заявою Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 27 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М.К. вилучено запис про обтяження. Проте відсутні будь-які докази, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подавав відповідну заяву для вилучення записів про обтяження іпотечного майна.
Вважає, що записи про обтяження нерухомого майна іпотекою вилучено на підставі неіснуючого листа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", без належної перевірки підстав такого припинення та з порушенням Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Посилаючись на те, що до ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки, зобов`язання за кредитним договором не виконано та заборгованість не погашена, позивач просив суд: визнати за ним право іпотеки садового будинку № НОМЕР_1 в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, а також земельних ділянок, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 та, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003: 0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району; в рахунок повернення боргу за кредитним договором № 014/11-175/02559/1 від 25 травня 2007 року в розмірі 1 560 550 доларів США 61 цент звернути стягнення на садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, а також земельні ділянки, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 та, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цих предметів іпотеки на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Процесуальні дії суду
Протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2025 року залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2025 року залучено АТ "Райффайзен Банк Аваль" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року позов ТОВ "Він Фінанс" задоволено частково. Визнано за ТОВ "Він Фінанс" право іпотеки земельних ділянок, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 та, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003: 0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району. В рахунок повернення боргу за кредитним договором № 014/11-175/02559/1 від 25 травня 2007 року в розмірі 1 560 550 доларів США 61 цент звернуто стягнення на земельні ділянки, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 та, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цих предметів іпотеки на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні позову в частині вимог про визнання права іпотеки садового будинку та звернення стягнення на цей об'єкт нерухомого майна відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Він Фінанс" судовий збір у розмірі 30 910 гривень.
Рішення суду мотивоване тим, що до відповідача перейшли права та обов'язки іпотекодавця, а до позивача, як правонаступника первісного кредитора, перейшли право вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки щодо спірних земельних ділянок, тому наявні правові підстави для визнання за ТОВ "Він Фінанс" права іпотеки земельних ділянок та звернення стягнення на ці об'єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором. При цьому, суд установив, що вилучення на підставі заяви банку записів про обтяження предмета іпотеки з Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна не свідчить ні про виконання кредитного договору, ні про припинення договору іпотеки, оскільки, згідно змісту листів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вилучення записів про обтяження об`єктів нерухомого майна було обумовлено необхідністю звернення стягнення на предмет іпотеки, тоді як матеріали справи не містять таких доказів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги за договором іпотеки в частині, що стосується садового будинку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції не надав правової оцінки тій обставині, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки останнє було придбане ним за договором купівлі-продажу і за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження спірного майна іпотекою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Наголошує, що а ні первісний кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а ні позивач, як правонаступник, дізнавшись про вилучення запису про іпотеку, не здійснили жодних дій, спрямованих на оскарження рішення державного реєстратора, на підставі якого було припинено обтяження іпотекою.
Також вказує, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що наступного дня після вилучення запису про іпотеку, а саме 28 грудня 2012 року іпотекодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено інший договір іпотеки з іншим банком.
Зазначає, що позивачем порушено права відповідача тим, що не залучено у якості заінтересованої особи до справи про поновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 260/3650/13-ц, судове рішення у якій, а саме заочне рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 15 травня 2014 року лягло в основу даного оскаржуваного рішення та на підставі якого встановлена сума заборгованості.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, оскільки у матеріалах справи відсутній кредитний договір від 25 травня 2007 року, на який посилається позивач, а також відсутній реєстр боржників за договором відступлення права вимоги, що є доказом переходу прав вимоги нового кредитора до боржника.
Крім того, суд дійшов помилкового висновку, що строк позовної давності не пропущено, оскільки не врахував, що за позовом первісного кредитора 15 травня 2014 року ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, а відтак позовна давність для звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки закінчилася у 2017 році, тоді як позов подано у жовтні 2023 року.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Зміст апеляційної скарги свідчить, що судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог про визнання права іпотеки земельних ділянок, звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором. В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Він Фінанс" зазначає про безпідставність її доводів, оскільки судом вірно надано оцінку усім обставинам справи.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.
Представник ТОВ "Він Фінанс" - Кузюков К.А. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду без змін.
АТ "Райффайзен Банк Аваль" в судове засідання свого представника не направило, однак подало клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
25 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/11-175/0259/1, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 594 000 доларів США, а ОСОБА_3 зобов`язався щомісячно до 25 травня 2027 року повертати кредит частинами та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,60% річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (іпотекодавці) укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна. Предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району та земельні ділянки, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 та, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
Одночасно із посвідченням договору іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про обтяження (заборону відчуження) предмета іпотеки.
27 грудня 2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков М.К. вилучив з державного реєстру записи про обтяження нерухомого майна іпотекою, а саме земельних ділянок, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 та, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
Записи вилучено на підставі листів операційного директора Донецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 26 грудня 2012 року № 0005-114-1-5/11198 та № 0005-114-1-5/11200, у яких йшлося про необхідність продажу заставного майна за кредитним договором ОСОБА_3 № 014/11-175/0259/1 від 25 травня 2007 року.
28 грудня 2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. посвідчено договір іпотеки № 23-2011-И, відповідно до якого іпотекодержателем спірних садового будинку та земельних ділянок є ПАТ "Комерційний банк "Капітал".
Рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 15 травня 2014 року в справі № 260/3650/13-ц позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/11-175/0259/1 від 25 травня 2007 року у розмірі 1 560 550 доларів США 61 цент.
11 серпня 2014 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринник С.М., № 1155, продав ОСОБА_1 садовий будинок № НОМЕР_1 в СТ "Берізка-1", розташований на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району, та земельну ділянку, площею 0,120 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0019 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району
На час укладення цього договору записів про обтяження майна іпотекою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", на підставі укладеного із ОСОБА_5 іпотечного договору, у відповідних реєстрах не було.
11 серпня 2014 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринник С.М., № 1156, продала ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,060 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:003:0020 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих в СТ "Берізка-1" на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.
На час укладення цього договору записів про обтяження майна іпотекою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", на підставі укладеного із ОСОБА_4 іпотечного договору, у відповідних реєстрах не було.
17 червня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" укладено договір відступлення права вимоги № 114/21, за яким ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив ПАТ "Вектор Банк" право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/11-175/0259/1 від 25 травня 2007 року.
У цей же день - 17 червня 2016 року ПАТ "Вектор Банк" уклав з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги до ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором.
22 червня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 18 червня 2007 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
У свою чергу 22 червня 2016 року ПАТ "Вектор Банк" і ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" уклали договір відступлення права вимоги, згідно якого право іпотекодержателя за договором іпотеки перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
10 травня 2017 року Дзержинським міським судом Донецької області в справі № 225/464/17 постановлено ухвалу про поновлення втраченого судового провадження по справі № 260/3650/13-ц за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
31 травня 2017 року Дзержинським міським судом Донецької області в справі № 225/464/17 постановлено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, згідно виданих виконавчих листів по справі № 260/3650/13-ц, а саме замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" № 1706 від 25 липня 2024 року найменування змінено на ТОВ "Він Фінанс".
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку", частини 1 статті 572 ЦК України та частини 1 статті 575 ЦК України, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
У частині 2 статті 328 ЦК України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом.
Тобто факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 зазначено: "7.21. З огляду на наведені у постанові в справі № 922/2416/17 мотиви, для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц. Означена конкретизація висновків полягає у такому: скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення; - виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення; - виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі; - запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; - за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню; при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження".
Отже у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 чітко зазначено, що добросовісність враховується при набутті права на майно. Відсутність в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень зумовлює такий суровий наслідок для іпотекодержателя, як припинення права іпотеки (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2024 року в справі № 760/28654/18 та інші).
Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (близькі за змістом висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року в справі № 923/196/20 (пункт 40)).
Важливо також перевірити добросовісність насамперед набувача цього майна, у тому числі те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 641/9904/16-ц).
Не може вважатися добросовісною особа, яка придбаває майно на підставі правочину, якщо вона знала чи могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, а також знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (близькі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (пункт 61)).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи убачається, що на момент придбання відповідачем спірного нерухомого майна 11 серпня 2014 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про обтяження такого спірного майна іпотекою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Так, згідно наданих сторонами доказів, установлено, що відчуження спірного нерухомого майна вчинено у той час, коли у Державному реєстрі речових прав не було запису про його обтяження іпотекою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а відповідач довів добросовісність набуття ним спірного майна, вказуючи, що на час придбання ним такого майна інформації про його обтяження іпотекою банку у державних реєстрах не було, натомість позивач протилежного не довів.
Отже, матеріали справи не містять доказів недобросовісності в діях ОСОБА_1 під час придбання спірного нерухомого майна.
Більш того, як убачається з позовної заяви, позивач не доводив обставин щодо недобросовісності дій відповідача, а посилався на те, що до останнього перейшли права та обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки від 18 червня 2007 року, тоді як зобов`язання за кредитним договором не виконано та заборгованість не погашена, просив позов задовольнити.
При цьому, доводи позивача про те, що запис про вилучення обтяження спірного нерухомого майна іпотекою є незаконним колегія суддів не приймає до уваги, оскільки рішення державного реєстратора щодо внесення запису про вилучення з реєстру обтяження майна іпотекою у відповідності до вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягає оскарженню. Проте, матеріали справи не містять доказів, що первісний кредитор або позивач, як правонаступник, вчиняв будь-які дії, спрямовані на оскарження рішення державного реєстратора, на підставі якого було припинено обтяження іпотекою, ні у судовому порядку, ні до Міністерства юстиції України.
Ураховуючи наведені положення закону, а також те, що матеріалами справи підтверджується відсутність у відповідних державних реєстрах обтяжень спірного нерухомого майна іпотекою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на момент реєстрації права власності на це майно за відповідачем і позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що запис про вилучення з реєстру обтяження іпотекою є незаконним, відсутні правові підстави для визнання за позивачем права іпотеки на спірне нерухоме майно і звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вищевказаного не врахував, неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, порушив норми процесуального права та як наслідок дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.
Разом з тим, з огляду на викладене, інші доводи апеляційної скарги, у тому числі про пропуск позивачем строку позовної давності, не мають правового значення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права іпотеки земельних ділянок та звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав установленими.
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове судове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судом першої інстанції позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 30 910 грн.
Оскільки за наслідками апеляційного розгляду апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання права іпотеки земельних ділянок, звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в їх задоволенні, підстави для покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем у суді першої інстанції, відсутні.
Разом із тим відповідачем при поданні апеляційної скарги у грудні 2025 року було сплачено судовий збір у розмірі 46 365 грн.
За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою апеляційної скарги на рішення суду у справі майнового характеру судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3 028 грн.
Отже, граничний розмір судового збору, який підлягав сплаті відповідачем як фізичною особою за подання апеляційної скарги, становить 24 224 грн (3 028 грн х 8).
З огляду на наведене, з ТОВ "Він Фінанс" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не у фактично сплаченому розмірі 46 365 грн, а в межах суми судового збору, яка підлягала сплаті за законом, - 24 224 грн.
Надмірно сплачена відповідачем сума судового збору не може бути покладена на позивача як судові витрати, оскільки така сума перевищує встановлений законом граничний розмір судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про визнання права іпотеки земельних ділянок, звернення стягнення на ці об`єкти нерухомого майна в рахунок повернення боргу за кредитним договором скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (місто Київ, вулиця Ігоря Сікорського, 8, офіс № 34; Код ЄДРПОУ: 38750239) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 24 224 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: