Справа № 138/2025/26
Провадження №:2/138/1666/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2026 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов вказаний вище позов.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, враховуюче таке.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, позивач просить суд поділити між сторонами житловий будинок АДРЕСА_1 та одночасно визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, наявні розбіжності при зазначені нерухомого майна, яке позивач бажає поділити, у прохальній частині позову.
Також, згідно п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, як це передбачено ч.1 ст.176 ЦПК України.
Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем визначено ціну позову у розмірі 440040,00 грн., що еквівалентно 10000 доларів США.
Так, відповідно до пп.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем за подання до суду даного позову повинен був становити 4400,40 грн., тоді як суду надано докази сплати судового збору у розмірі 4400,00 грн. Тобто, не доплачено 40 коп. судового збору.
Одночасно, суд не може не звернути увагу на ту обставину, що платником судового збору є відповідач ОСОБА_2 . При цьому, вимогами ЦПК України передбачено сплату судового збору саме позивачем, тоді як сплата судового збору стороною відповідача може свідчити про зловживання процесуальними правами.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи наведене, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу у строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути вказані вище недоліки з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Копію ухвали суду направити представнику позивача за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Б.Київська