Справа № 2-3-3653/10
н/п6/490/136/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Романовій К.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , заінтересована особа - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню ,-
ВСТАНОВИВ:
29.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до сдо сузу з вказаною ззаявою, в якій просив визнати такими, що не підлягають виконанню:
-виконавчий лист № ц-3-3653/10 від 29 квітня 2011 року виданий Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) заборгованості за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 у сумі 187 475 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 30 копійок та судових витрат у сумі 1820 грн. 00 коп., а всього 189 295,30 грн.,
- та виконавчий лист № 490/10122/13-ц від 28 липня 2014 року виданий Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) заборгованості за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 у сумі 187 475 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 30 копійок та судових витрат у сумі 1820 грн. 00 коп., а всього 189 295,30 грн.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 06 вересня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був укладений договір купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором №121-004/ ФК-08 від 14 березня 2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 , а також права вимоги за договором забезпечення - іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м.
Ухвалою Центрального районного суду від 06 січня 2025 року, у справі № 2-3-3653/10 (6/490/23/2025), замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № ц-3-3653/10 від 29 квітня 2011 року виданого Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) заборгованості за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 у сумі 187 475 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 30 копійок та судових витрат у сумі 1820 грн. 00 коп., а всього 189 295,30 грн.
На запит нового стягувача - ОСОБА_1 відділом ДВС за вих. № 52666 від 27 квітня 2026 року надана відповідь щодо розподілу сум стягнутих з боржника у виконавчому провадженні № 29627214 з виконання виконавчого листа № ц-3-3653/10 від 29 квітня 2011 року та у виконавчому провадженні № 51705164 з виконання виконавчого листа № 490/10122/13-ц від 28 липня 2014 року виданих Центральним районним судом міста Миколаєва. Крім того, з пояснень державного виконавця, останній не може скасувати арешти всього рухомого і нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 накладені постановами № 51705164 від 31 серпня 2016 року та № 29627214 від 12 вересня 2012 року, але ж, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову (ч.4 ст. 40 Закону).
Отже, єдиним способом скасування заходів виконавчого провадження безпосередньо державним виконавцем після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону є судове рішення, яким буде встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2026 року року прийнято до розгляду вказану заяву, призначено судове засідання.
Заявник у судове засідання не з`явився, в заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Заінтересовані особи по справі у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
14.03.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 121-004/ФК-08 про надання споживчого кредиту у сумі 163 200,00 грн строком на 180 місяців, з процентною ставкою за користування кредитом 15,3 %, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком Країни укладено договір про передачу кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого останній набув права вимоги на боржників по кредитних договорах, у зв`язку з чим набувач прав став позивачем по даній справі.
У липні 2010 року АТ«Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про дострокове стягнення кредитної заборгованості.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.09.2010 року позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ«Дельта Банк» заборгованість у сумі 187 475 грн 30 коп. та судові витрати.
На виконання вказаного рішення 29.04.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва був виданий виконавчий лист № ц-3-3653/10.
28.10.2011 року постановою Цетрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ в Миколаївській області відкрито виконавче провадження № 29627214.
12.09.2013 року боржник подав заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.01.2014 року у справі № 490/10122/13-ц заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
23.11.2013 року виконавчий лист № ц-3-3653-10 від 29.04.2011 року був повернутий стягувачу без виконання.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19.05.2014 року означене рішення змінено та стягнуто з відповідачан користь АТ "Дельта Банк" 187 475 грн 30 коп. заборгованості за кредитним договором.
Після перегляду справи Центральним районним судом м. Миколаєва, видано новий виконавчий лист № 490/10122/13-ц від 28.07.2014 року.
Судом досліджено виконавчий лист № 490/10122/13 ц згідно якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Дельта Банк» в рахунок погашення заборгованості закредитним договором № 121-004/ ФК-08 від 14 березня 2008 року, що утворилася станом на 12.05.2010 р. -187475 грн. 30 коп.
Постановою Цетрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ в Миколаївській області від 21.07.2016 року відкрито виконавче провадження № 51705164.
Ухвалою суду від 11.12.2017 року за ОСОБА_2 визначено частку в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить боржнику спільно з ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, для виконання виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 51705164.
06.09.2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14.03.2008 року укледеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 , а також права вимоги за договором забезпечення - іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ., загальною площею 37,3 кв. м., житловою площею 22,4 кв. м. цей договір посвідчений привіатним нотаріусом Антиповою І.В.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 06 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 - задоволено.
Замінено вибулого стягувача ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 490/10122/13-ц, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 28.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 121-004/ФК-0814 укладеним 14.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 .
Отже, новим стягувачем у виконавчому провадженні № 51705164 за стягненням на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 121-004/ ФК-08 від 14 березня 2008 року у розмірі 187475 грн. 30 коп.
Ухвалою суду від 167.08.2021 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі №3-3653/10 за позовом Акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, заінтересована особа ОСОБА_1 - відмовлено.
Суд прийшов до висновку, що заявником вибрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки в даному випадку відбулося процесуальне правонаступництво.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 19 березня 2020 року між ОСОБА_2 та новим кредитором- ОСОБА_1 був укладений договір про припинення кредитного зобов`язання за договором №121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 переданням відступного у сумі 3 000,00 дол. США. В договорі зазначено , що питань, які залишилися нез`ясованими і незрозумілими, між кредитором та боржником - немає.
На запит нового стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 відділом ДВС за вих. № 52666 від 27 квітня 2026 року надана відповідь щодо розподілу сум стягнутих з боржника у виконавчому провадженні № 29627214 з виконання виконавчого листа № ц-3-3653/10 від 29 квітня 2011 року та у виконавчому провадженні № 51705164 з виконання виконавчого листа № 490/10122/13-ц від 28 липня 2014 року виданих Центральним районним судом міста Миколаєва. Крім того, з пояснень державного виконавця, останній не може скасувати арешти всього рухомого і нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 накладені постановами № 51705164 від 31 серпня 2016 року та № 29627214 від 12 вересня 2012 року.
Разом з тим, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову (ч.4 ст. 40 Закону).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
Отже, у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Під припиненням зобов`язання розуміється погашення прав та обов`язків сторін, що складають його зміст. Це означає, що кредитор і боржник більше не пов`язані правами та обов`язками.
Так, відповідно до ст. 600 ЦК України зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Отже, як стверджує стягувач у виконавчому провадженні та новий кредитор за заобов`язаннями боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 121- 004/ФК-08 від 14 березня 2008 року , та підтверджується обставинами справи, зобов`язання за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року - є припиненими згідно умов Договру про припинення зобов`язань від 19 березня 2020 року про передання відступного у сумі 3 000,00 дол. США на підставі статті 600 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).
Відтак, враховуючи викладене, суд вважає, що наявні матеріально правові підстави ( відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником) для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 20, 352, 353, 432 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № ц-3-3653/10 від 29 квітня 2011 року виданий Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) заборгованості за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 у сумі 187 475 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 30 копійок та судових витрат у сумі 1820 грн. 00 коп., а всього 189 295,30 грн.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 490/10122/13-ц від 28 липня 2014 року виданий Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) заборгованості за кредитним договором № 121-004/ФК-08 від 14 березня 2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 у сумі 187 475 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 30 копійок та судових витрат у сумі 1820 грн. 00 коп., а всього 189 295,30 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Гуденко О.А.