УХВАЛА
15 червня 2026 року м. Кропивницький
справа № 386/1203/25
провадження № 22-ц/4809/1288/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Яремчук Людмилою Валентинівною, на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року у складі головуючого судді Червоненка Д. В.
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року заяву адвоката Хархан Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2025 року по цивільній справі №386/1203/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
07 травня 2026 року, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, представник відповідачки адвокат Яремчук Л. В. подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції.
Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року наведені ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яремчук Людмила Валентинівна, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі визнано неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Яремчук Людмилою Валентинівною, на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року залишено без руху.Запропоновано відповідачці вказати інші причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі.
05 червня 2026 року представником відповідачки подано заяву про поновлення процесуального строку.
В обґрунтування представник зазначила, що 16 грудня 2025 року заяву адвоката Хархан О.В., про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2025 року по цивільній справі №386/1203/25 залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України. 18 грудня 2025 року адвокат Хархан О.В., подала апеляційну скаргу на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2025 року по цивільній справі№386/1203/25. 15 січня 2026 року апеляційну скаргу на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2025 року по цивільній справі №386/1203/25, повернуто особі що її подала, у зв`язку з тим що, представник відповідачки не дотрималась порядку оскарження та перегляду заочного рішення який є обов`язковим, як для учасників справи, так і для суду, а саме подала апеляційну скаргу на заочне рішення суду, а мала б подати апеляційну скаргу на ухвалу суду. Тобто представником було вибраний хибний порядок захисту клієнта. 21 січня 2026 року адвокат Хархан О.В., повідомила ОСОБА_2 про помилку, яку допустила при оскарженні заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області. 26 січня 2026 року ОСОБА_2 розірвала договір з адвокатом Хархан О.В., у зв`язку з втратою довіри. Далі, 05 лютого 2026 року, ОСОБА_2 уклала договір з адвокатом АО «Яремчук Сафонінкова і партнери». ОСОБА_3 . 06 лютого 2026 року ОСОБА_3 була ознайомлена з ухвалою через єдиний реєстр судових рішень на наступний день після укладання договору з ОСОБА_1 . 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу на ухвалу суду було скеровано до Кропивницького апеляційного суду (відмітка міститься на конверті) Зазначає, що 08 квітня 2026 року Кропивницький апеляційний суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року не прийняв до розгляду та повернув особі, яка її подала, у зв`язку з дефектом ордеру. Представник вказує, що зробила технічну помилку при заповненні ордеру: не вірно вказала рік, а саме 2025. Вказує, що описка не може стати на заваді захисту конституційних прав апелянта. Після чого, адвокат Яремчук Л.В. 07 травня 2026 року звернулась до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року. Представник вказує, що вищенаведене підтверджує наявність об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з апеляційною скаргою, а процесуальна поведінка зводиться не інакше як до захисту законних прав та інтересів відповідача.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного заявницею строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відтак, чинне процесуальне законодавство не пов`язує право суду поновити пропущений строк з чітко визначеним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. При цьому, на суд покладається обов`язок обґрунтовувати відповідне своє рішення щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а також встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (принцип правової визначеності).
Виходячи з викладеного, клопотання чи заява про поновлення встановленого законом процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має керуватися тим, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише в тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року в справі № 1522/13227/12 (провадження № 61-1036св24).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року заяву адвоката Хархан Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2025 року по цивільній справі №386/1203/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відтак, з урахуванням зазначеного, апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції відповідачкою мало бути подано у строк до 31 грудня 2025 року включно.
09 лютого 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, представник відповідачки адвокат Яремчук Л.В. вперше подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року повернуто особі, яка її подала. Причиною повернення апеляційної скарги стало неусунення скаржницею недоліків апеляційної скарги, яке полягало у ненаданні належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Яремчук Л.В. на підписання та подання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 у цій справі.
Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року доставлено до електронного кабінету адвоката Яремчук Л. В. 10 квітня 2026 року (а.с.28 том 2).
Повторно із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції представник відповідачки звернулась 07 травня 2026 року шляхом направлення апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.
В апеляційній скарзі, поданій 07 травня 2026 року, представник відповідачки, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції посилалась на те, що іншим представником відповідачки було надано їй неналежну правничу допомогу, помилково оскаржено заочне рішення у цій справі, замість ухвали суду першої інстанції від 16 грудня 2025 року. Також представник зазначала про те, що нею було допущено формальну помилку, що стало підставою для першого повернення її апеляційної скарги.
Зазначеним доводам представника відповідачки апеляційним судом було надано обґрунтовану оцінку в ухвалі Кропивницького апеляційного суду від 26 травня 2026 року; визнано вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду у цій справі неповажними.
Зокрема, зазначено про те, що адвокат Яремчук Л.В. отримала ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року, якою було повернуто її першу апеляційну скаргу 10 квітня 2026 року, однак вдруге апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції представник відповідачки подала лише 07 травня 2026 року.
Також було вказано, що звернення до апеляційного суду в такий строк не відповідає критеріям розумного строку, адже після того, як сторона відповідачки дізналася про повернення апеляційної скарги 10 квітня 2026 року і до повторної подачі апеляційної скарги минув майже місяць.
Разом з тим, не зважаючи на зазначене вище, у своїй заяві від 05 червня 2026 року про поновлення процесуального строку, представник відповідачки жодним чином не обґрунтовує підстав, чому після повернення першої апеляційної скарги, повторну апеляційну скаргу було подано майже через місяць. Зазначає про ті обставини, яким уже була надана оцінка судом в ухвалі від 26 травня 2026 року, проте не зазначає інших обставин, які завадили їй звернутися із цією апеляційною скаргою в межах розумних строків.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23), зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №200/3692/21 від 24 липня 2023 року.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Апеляційний суд зауважує, що за загальним правилом повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Разом з тим, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19 (провадження № К/9901/35880/20) зазначено, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених заявником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.
Судом встановлено, що підставою для повернення первісної апеляційної скарги, яка вже була подана з пропуском встановленого законом строку, є невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Як первісна, так і повторна (з посиланням на ті ж фактичні обставини), заява представника відповідачки про поновлення строку не містить переконливих аргументів щодо об`єктивних перешкод у подачі апеляційної скарги з дотриманням вимог частини третьої статті 356 ЦПК України.
Ураховуючи викладені вище обставини цієї справи, зокрема щодо необґрунтованого зволікання із реалізацією свого права на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів доходить висновку, що наведені в заяві ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яремчук Л.В., підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року є неповажними, та виникли із суб`єктивних причин внаслідок недобросовісної реалізації скаржницею своїх процесуальних прав та неналежного виконання процесуальних обов`язків.
У своїх висновках апеляційний суд також керується тим, що статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції. Така правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд враховує, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями ЦПК України.
Встановивши, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, ненадання апелянтом доказів існування об`єктивних перешкод реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення у строк встановлений законом, зволікання із повторним поданням до суду апеляційної інстанції не відповідає принципу добросовісного здійснення учасником справи своїх процесуальних прав та обов`язків, а також порушує принцип правової визначеності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Яремчук Людмилою Валентинівною, на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 357, 358 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Яремчук Людмилою Валентинівною, на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді
С. М. Єгорова
С. І. Мурашко
О. І. Чельник