УХВАЛА
17 червня 2026 р. Справа № 520/6249/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Вяткіна Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі № 520/6249/26
за позовом Вяткіна Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1
до Шевченківського районного суду міста Полтави
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 повернуто позовну заяву Вяткіна Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Полтави про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
22.05.2026 Вяткін Сергій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу засобами поштового зв`язку, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання заявник апеляційної скарги зазначає, що 29.04.2026 він отримав оскаржувану ухвалу, надіслану рекомендованим листом. У період з 29.04.2026 по 03.05.2026 та з 04.05.2026 по 06.05.2026 він хворів, тому вважає, що останній день припадає на 22.05.2026.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частина 1 ст.120 КАС України за загальним правилом передбачає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч. 6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч.9 цієї норми, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026, яка оскаржується, постановлена судом першої інстанції в порядку письмового провадження, отже, з урахуванням положень ст.ст.120 та 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження цієї ухвали завершився 01.05.2026.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами ч.7 ст.18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
За визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.
Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання документів у справах до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).
Порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.
Так, за приписами ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч.7 ст.251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Частина 11 ст.251 КАС України передбачає, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Верховний Суд в постанові від 27.04.2026 у справі № 560/1575/25, проаналізувавши вищенаведені положення чинного законодавства, виснував, що аналіз наведених норм, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то день отримання копії судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» (з урахуванням часу їх надсилання) є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації 05.05.2020, 16:44:20, що підтверджується відповіддю №36591592 від 17.06.2026 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС
З матеріалів електронної справи встановлено, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви від 16.04.2026 у справі №520/6249/26 (суддя Тітов О.М.) була надіслана одержувачу Вяткін Сергій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Доставлено до електронного кабінету: 17.04.26 17:43.
Враховуючи положення ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення апелянту оскаржуваної ухвали від 16.04.2026 є 18.04.2026, отже, визначений п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України строк, з урахуванням якого заявник апеляційної скарги має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, розпочався з 19.04.2026 та завершився 04.05.2026 (з урахуванням вихідних днів).
Водночас, апеляційну скаргу подано Вяткіним Сергієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 22.05.2026 засобами поштового зв`язку, тобто після завершення процесуального строку на апеляційне оскарження (01.05.2026) та після завершення строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, з урахуванням якого заявник апеляційної скарги має право на поновлення строку апеляційного оскарження (04.05.2026).
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на дату отримання копії судового рішення засобами поштового зв`язку (29.04.2026), оскільки матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 , який має зареєстрований електронний кабінет в електронній системі ЄСІТС, отримав копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в установленому процесуальним законом порядку в електронній формі шляхом її направлення до його електронного кабінету, а тому направлення судом копії судового рішення також і засобами поштового зв`язку не змінює дату, з якої копія судового рішення вважається врученою ОСОБА_2 належним чином - 18.04.2026.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, у тому числі, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від учасника справи, унеможливила своєчасне звернення до суду.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення (для прикладу, постанова від 29.04.2026 у справі № 466/5516/24, від 11.06.2026 у справі № 420/21120/25 тощо).
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, заявник апеляційної скарги посилається на те, що він хворів у період з 29.04.2026 по 03.05.2026 та з 04.05.2026 по 06.05.2026, з урахуванням чого вважає, що останній день подання апеляційної скарги припадає на 22.05.2026.
Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що повідомлені апелянтом обставини не можуть бути визнані достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не пояснюють причини неможливості подання апеляційної скарги заявником у період з 18.04.2026 (дата отримання копії судового рішення з урахуванням положень ст.251 КАС України) до 29.04.2026, у межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, та у період з 07.05.2026 (після одужання) невідкладно після усунення обставин, які перешкоджали такому зверненню.
Апелянт не навів інших достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили наявність підстав для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначених в апеляційній скарзі, оскільки наведені апелянтом обставини не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 121, 251, 295, 298, 299, 321, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі № 520/6249/26, наведені Вяткіним Сергієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У задоволенні клопотання Вяткіна Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі № 520/6249/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Семененко М.О.
Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.