УХВАЛА
17 червня 2026 р. Справа № 520/3005/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання вжиття заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, за апеляційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 в справі № 520/3005/26
за позовом ОСОБА_1
до Державного бюро розслідувань
про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
13.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань, в якому просив: визнати протиправними бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки (70 діб), як учаснику бойових дій, передбаченої законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (зі змінами та доповненнями); зобов`язати Державне бюро розслідувань нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки (70 діб), як учаснику бойових дій, передбаченої законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (зі змінами та доповненнями).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову є помилковими, оскільки позивач до суду першої інстанції звернувся з позовом лише 13.02.2026, тобто з пропуском встановленого тримісячного строку звернення до суду.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 в справі № 520/3005/26 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним запропонувати ОСОБА_1 подати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також вжиття заходів щодо з`ясування всіх обставин, що мають значення для її правильного вирішення, суд вважає необхідним витребувати у Державного бюро розслідувань належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , а також інформацію щодо дати отримання ОСОБА_1 грошового атестата після звільнення зі служби.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 78, 80, 308, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Запропонувати ОСОБА_1 подати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих обставин, протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
Витребувати у Державного бюро розслідувань належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 , а також інформацію щодо дати отримання ОСОБА_1 грошового атестата після звільнення зі служби.
Витребувані докази необхідно надати до суду протягом 5 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.