Судові рішення

Ухвала № 137513839 у справі № 766/26804/21 від 18.06.2026

Ухвала від 18.06.2026 у цивільній справі № 766/26804/21 (категорія «Про поновлення на роботі»). Суд: Херсонський апеляційний суд, суддя Майданік В. В.

Справа№ 766/26804/21
СудХерсонський апеляційний суд
СуддяМайданік В. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро поновлення на роботі
Дата ухвалення18.06.2026
Надійшло до реєстру19.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137513839

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/1119/26

Єдиний унікальний номер справи: 766/26804/21

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

18 червня 2026 року м. Херсон

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Майданік В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Тернового Руслана Богдановича, який діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 травня 2026 року у справі за позовом адвоката АО "Інвікта" Тернового Руслана Богдановича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Херсонського закладу дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 травня 2026 року було відмовлено у задоволенні позову адвоката АО "Інвікта" Тернового Руслана Богдановича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Херсонського закладу дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На вказане рішення адвокат Терновий Руслан Богданович, який діє від імені ОСОБА_1 , подав у середу 17 червня 2026 року через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги, уточнені в заяві про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 00913-7 від 16.12.2025 р., задовольнити повністю, а саме:

--- визнати незаконним і скасувати наказ директора Херсонського закладу дошкільної освіти № 10 санаторного типу Херсонської міської ради Романович О.М. "Про тимчасове відсторонення працівника від роботи" від 08.11.2021 р. № 111 щодо тимчасового відсторонення від роботи вихователя ЗДО № 10 ОСОБА_1 ;

--- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку з Херсонського закладу дошкільної освіти №10 cанаторного типу Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць;

--- стягнути із відповідача на користь позивача усі судові витрати, які сплачені та/або підлягають сплаті позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

При цьому скаржник у просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, мотивуючи своє прохання наступним. Повний текст рішення складено 14.05.2026 року, а надіслано його до підсистеми "Електронний суд" АО "Інвікта", яке здійснює представництво інтересів Скаржника, лише 17.05.2026 року о 04:30. Отже, вважає, останнім днем строку на подання цієї апеляційної скарги на згадане рішення суду першої інстанції з урахуванням початку відліку строку на оскарження та права учасника справи на його поновлення згідно з положеннями ч.1 ст.127, абзацом 7 ч.6 ст.272, ч.2 ст.390 ЦПК України є 17.06.2026 року.

Відповідно до положень ст.354 ЦПК України: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду - протягом 15 днів з дня його (її) проголошення (абз.1 ч.1); якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (абз.2 ч.1); учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч.2); строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу (ч.3).

За положеннями ст.357 ЦПК України: апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.3); якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу (ч.4).

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів, розгляд справи (вирішення питання) відбувся з повідомленням учасників справи, за присутності представника позивача було ухвалено 11 травня 2026 року оскаржуване рішення, повний текст якого виготовлено 14 травня 2026 року.

А тому, згідно з ч.1 ст.354, ч.2 ст.390 ЦПК України, 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення обчислюється з дня складення повного рішення, тобто з 14 травня 2026 року, і останнім днем вказаного строку є понеділок, 15 червня 2026 року, оскільки останній день припадає на суботу, 13 червня 2026 року.

Скаржник вказує, що повний текст рішення надіслано до підсистеми "Електронний суд" АО "Інвікта", яке здійснює представництво інтересів скаржника, лише 17.05.2026 року о 04:30.

А тому, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, є помилковим висновок скаржника про те, що останнім днем строку на подання цієї апеляційної скарги є 17.06.2026 року, адже у випадку вручення повного рішення 17.05.2026 року о 04:30 останнім днем подання скарги є 16 травня 2026 року.

Обставини справи вказують на те, що скаржник не врахував того, що у травні 31 день, він помилково вважав, що у травні 30 днів.

А тому апеляційний суд вважає, що підстави, вказані скаржником на обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення (вручення повного рішення 17.05.2026 року о 04:30 і, як наслідок, на його думку, подання скарги в останній день 30-денного строку, а саме 17.06.2026 року), є неповажними, адже підтверджують протилежне, а саме неподання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного рішення.

За таких обставин задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може призвести до того, що інша сторона може мати обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості суду.

Конструкція ст.357 ЦПК України передбачає можливість для скаржника надання інших підстав для поновлення строку у випадку, якщо вказані ним підстави визнані неповажними. І скаржник має відповідально віднестись до викладення інших підстав для поновлення строку з наданням відповідних доказів.

Крім того, слід зазначити й таке.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011р (заява №4994/04), практика якого відповідно до ст.9 Конституції України та ч.4 ст.10 ЦПК України 2017 року застосовується судами при розгляді справ як джерело права, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини) передбачено обов`язок мотивувати судове рішення про поновлення пропущених строків на оскарження. Зокрема, Європейський суд з прав людини спеціально і однозначно висловився стосовно того, що національний суд зобов`язаний мотивувати поновлення строку на оскарження і пересвідчитись, що підстави для поновлення строку виправдовують втручання у принцип res judicata (правова доктрина, що походить із римського права і означає остаточність рішення суду, яке набрало законної сил) (параграф 47 рішення у справі "Устименко проти України", параграф 41 рішення у справі "Пономарьов проти України").

Крім того, відповідно до параграфа 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція "поважних причин", згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на порушення, які допускали українські суди внаслідок необґрунтованості причин втручання у принцип res judicata. Як зазначено вище, окрему увагу ним було приділено випадкам, коли судді поновлювали строк без надання будь-яких додаткових пояснень про "поважні причини".

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 13 червня 2018 року у справі № 2-24/10 (провадження № 61-7640св18).

Таким чином, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, зазначені скаржником у клопотанні, визнані неповажними.

Вказана обставина згідно ч.3 ст.357 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для подачі заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.185, 354, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Тернового Руслана Богдановича, який діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 травня 2026 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали, здавши до Херсонського апеляційного суду заяву з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, з посиланням на номер справи №22-ц/819/1119/26.

Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимоги про подання у встановлений строк заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Майданік

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.07.2026 Постанова № 138162162 Херсонський апеляційний суд
25.06.2026 Ухвала № 137680951 Херсонський апеляційний суд
19.06.2026 Ухвала № 137529266 Херсонський апеляційний суд
11.05.2026 Рішення № 136526822 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
11.05.2026 Рішення № 136526812 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
29.04.2026 Ухвала № 136101817 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
25.02.2026 Ухвала № 134377555 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
25.02.2026 Ухвала № 134377554 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
13.02.2026 Ухвала № 134189459 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
04.12.2025 Ухвала № 132346428 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
26.09.2025 Ухвала № 130560530 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області
04.01.2022 Ухвала № 102413059 без тексту Херсонський міський суд Херсонської області