Справа № 286/1581/26
Провадження № 2/286/1515/26
У Х В А Л А
18.06.2026 м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я.В.,
з секретарем Грищенко Н.А.,
розглянувши в м. Овруч клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
11.05.2026 ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 23.01.1993 Овруцьким райвідділом ЗАГС Житомирської області, актовий запис № 4.
Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 22.05.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яка буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.05.2026 представник ОСОБА_2 в інтересах відповідача ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому просить надати позивачу ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_1 строк для примирення тривалістю три місяці. Зупинити провадження у справі № 286/1581/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу на час, наданий сторонам для примирення, мотивує тим, що не має наміру розлучатися з позивачем та не погоджується із заявленими позовними вимогами про розірвання шлюбу. Вважає, що їх шлюб ще можливо зберегти, а сімейні відносини - відновити шляхом спілкування, взаєморозуміння та примирення.
08.06.2026 позивач надав відповідь на відзив, в якому просить відмовити відповідачу у наданні строку для примирення сторін тривалістю три місяці, зазначив, що з 18 травня 2026 року знімає квартиру і проживає окремо. Категорично заперечує проти надання строку для примирення сторін, оскільки він втратив до відповідача будь-які почуття взаєморозуміння, поваги та любові. Суд не може примусити його жити з відповідачем, оскільки це протирічить будь-яким моральним засадам та нормам закону.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання щодо надання строку на примирення, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із статтею 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц зазначено, що тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 справа №442/6319/16-ц та в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 справа № 200/952/18.
Крім того, слід зазначити, що статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства, суд застосовує положення ст.24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а також відповідно до ч. 4 ст. 56 СК України, зокрема, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відтак, наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. Крім того, з часу звернення позивача до суду 11.05.2026 по даний час у відповідача був час для вжиття заходів для примирення, проте жодних доказів щодо їх вжиття суду не надано, а тому дане клопотання не підлягає задоволеню, також із урахуванням думки позивача, який категорично заперечує проти надання строку для примирення сторін, наполягає на розірванні шлюбу та не має наміру його зберігати.
Керуючись ст.ст.24, 55, 56, 111 СК України, ст.ст.258-260, 353, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про надання строку для примирення у цивільній справі № 286/1581/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я. В. Кулініч