УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
18 червня 2026 року
м. Київ
справа №520/29878/25
адміністративне провадження №К/990/27489/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та від 23.03.2026 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №520/29878/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області про відмову позивачці у призначенні дострокової пенсії за віком № 204950026856 від 24.10.2025;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) з 17.10.2025.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком № 204950026856 від 24.10.2025 є протиправним, а тому підлягає скасуванню та зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України № 1058-IV від 17.10.2025, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026, задоволено частково заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області на користь позивачки витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою у сумі 4 000.00 грн. У задоволенні заяви в іншій частині вимог відмовлено.
На адресу Верховного Суду 15.06.2026 надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ у Львівській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та від 23.03.2026 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбачених статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання, з огляду на наступне.
Щодо судового рішення, що оскаржується, та вимог особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно пунктів 3 та 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Верховним Судом встановлено, що скаржником у вступній частині касаційної скарги вказано предметом касаційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026.
При цьому в прохальній частині касаційної скарги та у клопотанні про відкриття касаційного провадження відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та від 23.03.2026 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026.
Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою суду апеляційної інстанції від 26.05.2026 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026, залишено без змін.
Також іншою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 залишено без змін додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026.
При цьому описова частина касаційної скарги містить мотиви і аргументи щодо чотирьох судових рішень, а саме: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026, та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026, яке залишено без змін іншою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026.
Отже, звертаючись до суду касаційної інстанції, відповідач на початку касаційної скарги порушує питання щодо своєї незгоди із двома судовими (щодо рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026), проте резолютивна частина касаційної скарги та клопотання про відкриття касаційного провадження містить вимогу стосовно скасування трьох судових рішень: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та від 23.03.2026, та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026.
Тобто заявник касаційної скарги не визначився щодо вимог стосовно додаткового рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції від 26.05.2026, та не зазначив свої вимоги щодо іншої постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам пунктів 3 та 5 частини другої статті 330 КАС України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить неточності у вступній і прохальній частинах, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України, та зазначити які (яке) саме рішення суду (судів) ним оскаржується у цій справі, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити судові (судове) рішення, які (яке) оскаржуються та уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваних рішень Харківським окружним адміністративним судом та Другим апеляційним адміністративним судом, яке ГУ ПФУ у Львівській області має намір оскаржити в касаційному порядку, що необхідно для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Разом з цим суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно встановлювати яке саме судове рішення та по якій саме справі є предметом касаційного оскарження, а тому такий недолік потребує усунення заявником касаційної скарги.
Щодо підстав касаційного оскарження
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Проте зі змісту касаційної скарги вбачається, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
При цьому, наводячи зміст частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник лише обмежився посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім цього, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати касаційну скаргу у новій редакції, де: 1) уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, 2)зазначити які самі судові рішення ним оскаржуються; 3) зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень з чітким посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України із наданням належного обґрунтування, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також зазначення обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 та від 23.03.2026 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №520/29878/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін