Номер провадження 2/754/11225/26
Справа № 754/11053/26
У Х В А Л А
Іменем України
19 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Під час вирішення питання про відкриття провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справу слід передати за підсудністю до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви адресою фактичного місця проживання відповідачки позивачем зазначено: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва відповідачка ОСОБА_2 зареєстрованою у встановленому законом порядку по м. Києву не значиться.
Згідно із наданою копією паспорта відповідачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з вимогами ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином вимоги про визначення місця проживання дітей не входять в перелік вимог, визначених у ч.1 ст. 28 ЦПК України, а тому вказані обставини не дають позивачу можливості на звернення до суду з даним позовом за альтернативною підсудністю.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378, п.6 ч.1 ст. 411 ЦПК України).
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)
Підсудність даного спору є загальною, тобто за місцем зареєстрованого проживання/місцезнаходження відповідачки, яка не є зареєстрованою у Деснянському районі м. Києва, а відтак дана справа не підсудна Деснянському районному суду міста Києва та підлягає передачі до Теофіпольського районного суду Хмельницької області, до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини, передати на розгляд за підсудністю до Теофіпольського районного суду Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд до Теофіпольського районного суду Хмельницької області здійснити протягом п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 19.06.2026.
Суддя: Т. А. Зотько