Справа №591/11640/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я.
Номер провадження 22-ц/816/2357/26 Суддя-доповідач - Сидоренко А.П.
Категорія - 80
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі
19 червня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Сидоренко А.П. (суддя-доповідач), суддів: Собини О.І., Нестеренка М.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» Тютюнника Олексія Володимировича на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року в цивільній справі № 591/11640/25 за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок, подати звітність,-
у с т а н о в и в:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з АТ «СУМИХІМПРОМ» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 29 липня 2025 року по 10 жовтня 2025 року в сумі 80989,74 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів; зобов`язано відповідача нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з суми заробітної плати у розмірі 151155,88 грн відповідно до чинного законодавства, а також подати відповідну звітність до органів Державної податкової служби; стягнуто з відповідача на користь позивача 1211,20 грн в рахунок повернення судового збору, а також на користь держави 1211,20 грн судового збору.
27 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представником АТ «СУМИХІМПРОМ» Тютюнником О.В. подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також подано таке клопотання окремою заявою.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 05 червня 2026 року визнано наведені в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення процесуального строку представника АТ «СУМИХІМПРОМ» Тютюнника О.В. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. Апеляційну скаргу представника АТ «СУМИХІМПРОМ» Тютюнника О.В. на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року залишено без руху та у строк не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали запропоновано представнику заявника усунути недоліки поданої апеляційної скарги, а саме надати до апеляційного суду обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.
15 червня 2026 року від представника АТ «СУМИХІМПРОМ» Тютюнника О.В. надійшла заява, в якій просить поновити процесуальний строк на звернення до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року, визнавши причини його пропуску поважними.
В обґрунтування заяви зазначає, що за загальновідомими даними безпекова ситуація в Сумському регіоні є напруженою у зв`язку з веденням бойових дій, що призвело до порушення господарської діяльності апелянта. Відзначено збільшення інтенсивності обстрілів, в тому числі і м. Суми. За статистичними даними за період з 31 березня 2026 року по 27 травня 2026 року на території Сумської області було оголошено 357 тривог про застосування різних видів військового озброєння, зафіксовано 110 вибухів (влучання ракет, БПЛА тощо), пов`язаних з веденням бойових дій, які становили потенційну загрозу безпеці громадян, в тому числі і працівників товариства.
Вказує, що АТ «СУМИХІМПРОМ» проведено ідентифікацію об`єктів підвищеної небезпеки, якими є виробничі одиниці, де зберігаються, переробляються, транспортуються небезпечні речовини, що створюють ризик великих аварій з катастрофічними наслідками, а тому виробничі та адміністративні приміщення заявника є потенційною ціллю для військових сил агресора. Протягом 2024-2026 років більше 17 разів приміщення товариства піддавалися військовим обстрілам. Зазначені факти підтверджують те, що російські війська систематично здійснюють обстріли підприємства, які реально загрожують життю та здоров`ю його працівникам, внаслідок чого останні, об`єктивно побоюючись за своє життя, вимішені у більшості випадків не ігнорувати повідомлення про оголошення тривоги і перебувати в укритті.
Також вважає, що ним пропущено не значний строк встановлений для звернення з апеляційною скаргою.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 54 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Дослідженням документів у справі № 591/11640/25, встановлено, що згідно із довідкою про доставку електронного рішення копію рішення від 11 березня 2026 року була направлена до електронного кабінету АТ «СУМИХІМПРОМ» та доставлена 31 березня 2026 року о 07:51:05.
З касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року (повний текст рішення виготовлено 27 березня 2026 року) представник АТ «СУМИХІМПРОМ» звернувся лише 27 травня 21026 року, тобто майже через місяць після отримання оскаржуваного рішення суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 756/9533/21 Верховний Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Суд зазначає, що апелянт у заяві на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху фактично повторив попередні аргументи щодо воєнного стану та обмеження роботи товариства через повітряні тривоги, які вже були визнані судом недостатніми та неповажними. Повторне наведення тих самих обставин без подання нових доказів об`єктивної непереборності перешкод протягом усього 30-денного строку не може бути підставою для зміни висновку суду апеляційної інстанції.
Застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня. Водночас судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23.
Колегія суддів враховує, що пропуск заявником строку на апеляційне оскарження є доволі значним.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (у справі «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі»).
Вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі», де ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
При вищевикладених обставинах, вказані скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки та є необґрунтованими, тому визнані неповажними. У визначений судом термін та до теперішнього часу скаржником не виконано вимоги зазначені в ухвалі Сумського апеляційного суду від 05 червня 2026 року, зокрема не подало до апеляційного суду інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що є обов`язком апелянта.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання представника АТ «СУМИХІМПРОМ» про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі слід відмовити, а також наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апеляційної скарги представника АТ «СУМИХІМПРОМ» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року в цивільній справі № 591/11640/25.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Відмовити в задоволенні клопотання представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» Тютюнника Олексія Володимировича про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від11 березня 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» Тютюнника Олексія Володимировича на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2026 року в цивільній справі № 591/11640/25 за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок, подати звітність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач - А.П. Сидоренко
Судді: О.І. Собина
М.В. Нестеренко