ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/1126/26
2/0187/710/26
У Х В А Л А
"18" червня 2026 р. селище Петриківка
Cуддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором емфітевзису, -
ВСТАНОВИВ:
09.06.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором емфітевзису.
Позивачка просить суд:
1. Прийняти до цивільного провадження Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 «Про стягнення боргу в сумі 256 000, 00 грн. по Договору № 1 від 08.11.2023 року про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до суду до ухвалення рішення по цивільному позову «Про стягнення боргу на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 із Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 код ІПН НОМЕР_2 суму боргу в розмірі 256 000,00 (двісті п`ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.) но Договору № 1 від 08.11.2023 року про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису)
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 код ІПН НОМЕР_2 суму боргу в розмірі 256 000,00 (двісті п`ятдесят шість тисяч гривень 00 копійок) по Договору № 1 про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 08.11.2023 року.
З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 заявила клопотання, в якому вона, просила відстрочити сплату судового збору, оскільки її матеріальний стан в теперішній час не дозволяє сплатити судовий збір. Позивачка фактично зареєстрована в Миколаївській області, в місті Миколаїв, переїхала проживати в смт Петриківку до свого сина, проживала з ним, його дружиною та онуками. Позивачка поховала сина, який був її єдиним утримувачем, вона є пенсіонеркою, отримує мінімальну пенсію, має статус тимчасово переміщеної особи, на підтвердження чого надає відповідні документи. Позивачка не має власного житла. Після смерті сина залишилась спадщина у вигляді нерухомості на території Петриківського району, але в добровільному порядку законний представник двох її онуків відмовляться її поділити, тому її фінансовий стан вимагає від неї додаткових коштів на проживання. У зв`язку з чим, вона винаймає житло в місті Кам`янське, бо іншого не має. Позивачка хворіє і витрачає кошти на ліки. Зазначає, що розраховувала на оплату орендної плати від відповідача ОСОБА_2 по укладеному Договору № 1 від 08.11.2023 року, але він відмовляється. У зв`язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною першою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Водночас, з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.
У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 року у справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 року у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 року у справі № 460/3138/19).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 року у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 року у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 року у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору підлягає задоволенню, шляхом відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. до ухвалення рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.) до ухвалення рішення у даній справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. О. Говоруха