Справа № 331/4960/26
Провадження № 2-а/331/65/2026
УХВАЛА
іменем України
19.06.2026
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., при секретарі Коростельовій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 , поданого адвокатом Гришко Іваном Івановичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , поданого адвокатом Гришко Іваном Івановичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк на звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 , № 1065 від 19.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) штрафу у сумі 17 000,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення; здійснити розподіл судових витрат відповідно до вимог законодавства України, документи на підтвердження розміру яких будуть надані в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.
08.06.2026 року ухвалою суду вказану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.
12.06.2026 року ухвалою суду вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду не з поважних причин, підстави вказані ним у заяві суд визнає неповажними. Позивач не надав суду доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
18.06.2026 року до суду надано уточнену позовну заяву, зазначає, що позивач не мав реальної можливості звернутись із позовом у визначений законодавством строк, що пояснюється наступним. Так, зі змісту постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_2 , № 1065 по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що датою її прийняття є 19.05.2025. В той же час, про наявність оскаржуваної постанови Позивачу стало відомо лише 08.05.2026, після отримання листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № Ю/2939 від 08.05.2026.
У подальшому, ознайомитись із повним текстом оскаржуваної постанови стало можливим лише 29.05.2026, після отримання рекомендованим листом копії постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (з ідентифікатором доступу) від 22.01.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80038644 відносно ОСОБА_1 , що підтверджується копією поштового конверту та інформацією щодо руху поштового відправлення за трек - номером R067175734497, після чого Позивач звернувся до суду із відповідним позовом 03.06.2026 (згідно реєстраційної картки вхідного документу з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд»).
З наведеного вбачається, що Позивач фактично дізнався про порушення його прав та інтересів лише 29.05.2025, і, відповідно, у Позивача виникла реальна можливість звернутися до суду із позовом з метою захисту своїх прав та інтересів саме з цієї дати.
Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк на звернення до суду.
Суд вивчивши, матеріали справи приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Відповідно до ст.289 КупАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскільки предметом оскарження у цій справі постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний десятиденний строк звернення до суду, який обчислюється з дня ухвалення відповідної постанови.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2023 року (справа №990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Необхідно зазначити, що пропуск строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України, не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об`єктивний характер.
На будь-які поважні причини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення позивача до суду у встановлений строк позивач не послався та не подав до суду відповідні та належні докази.
Положення ч. 2 ст. 44 КАС України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №826/22361/15.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема у Рішенні від 03.04.2008 р. в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20).
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав,свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.
Згідно постанови №1065 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, встановлено, що гр. ОСОБА_1 о 09 год. 30 хв. 10 травня 2025 року, перебуваючи по АДРЕСА_2 не мав при собі військово-облікового документу та не пред`явив його за вимогою ТЦК.
Отже, ОСОБА_1 знав про обставини прийняття рішення та вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Також, аналіз наведених норм свідчить про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду.
При цьому, суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звертаючись до суду із адміністративним позовом, просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк на звернення до суду. Зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише 08.05.2026 року.
Отже судом встановлено, що позивач не заперечує своєї обізнаності в існуванні оскаржуваної постанови, представник позивача зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише 08.05.2026. З даним позовом він звернувся до суду 05.06.2026, тобто з пропуском десятиденного строку на звернення до суду, що встановлений ч.2 ст.286 КАС України.
Суд не бере до уваги, твердження адвоката, що ознайомитись із повним текстом оскаржуваної постанови стало можливим лише 29.05.2026, після отримання рекомендованим листом копії постанови Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (з ідентифікатором доступу) від 22.01.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80038644 відносно ОСОБА_1 , яка була направлена, як відповідь на запит Адвокатського об`єднання «Аксіома», вважає, що направлення адвокатського запиту з метою збирання доказів не може бути підставою для штучного збільшення строку звернення до суду.
Дотримання вимог норм процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу. Відтак, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не допускаючи необґрунтованого зволікання у вчиненні відповідної процесуальної дії.
Будь-яких причин, які б свідчили про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, матеріали справи не містять.
Крім того, суд прийшов до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а викладені обґрунтування у позові не свідчать, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови з підстав, що пов`язані саме з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, які не залежали від волі позивача та унеможливили звернення з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови у встановлений процесуальним законом строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, за положеннями частин першої - третьої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, суд дійшов висновку що у справі №331/4960/26, відсутні докази причини пропуску процесуального строку звернення до суду, що є підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 123, 160, 161, 169, 170, 171 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , поданого адвокатом Гришко Іваном Івановичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне повернути ОСОБА_1 .
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2026 року.
Суддя Н.В.Фісун