Справа № 760/19023/18
Провадження № 4-с/752/86/26
У Х В А Л А
11.06.2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ольшевська І.О.,
за участю секретаря Білас С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович, ОСОБА_2 , -
присутні:
заявниця: не з`явилась
представник заявниці: Підбірний М.Я. - адвокат (ордер серії ВС №1427401 від 30.12.2025р.)
заінтересована особа 1: Гненний Д.А. - приватний виконавець
заінтересована особа 2: не з`явилась
представник заінтересованої особи 2: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А., за якою вона просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. щодо відкриття виконавчих проваджень ВП НОМЕР_2 та ВП НОМЕР_3 за заявою адвоката Стадніка І.А. від 17.12.2025р. про примусове виконання виконавчих листів №760/19023/18 від 16.12.2025р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. від 17.12.2025р. про відкриття виконавчих проваджень ВП НОМЕР_2 та ВП НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчих листів №760/19023/18 від 16.12.2025р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 обгрунтування скарги зазначено, що 16.12.2025р. Голосіївським районним судом міста Києва видано виконавчі листи №760/19023/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми позики в розмірі 1 570 417,50 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 180 598,00 грн. та судового збору в розмірі 8 468,60 грн. 17.12.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. відкрито виконавчі провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №760/19023/18 від 06.12.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми позики в розмірі 1 570 417,50 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 180 598,00 грн., ВП НОМЕР_3 з
примусового виконання виконавчого листа №760/19023/18 від 06.12.2019р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 8 468,60 грн. Заявник вказує, що дії приватного виконання та рішення щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження є неправомірними, оскільки відсутні докази щодо представництва адвокатом Стадніком І.А. стягувача у виконавчому провадженні, зокрема, щодо підписання та подання заяви про відкриття виконавчого провадження; у заяві про відкриття виконавчого провадження за підписом ОСОБА_6 зазначено, що стягувачем є ОСОБА_2 , паспорт Ізраїль в м. Ашдод, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тоді як в оскаржуваних постановах про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2025р. в якості стягувача вказано: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; відсутня докази на підтвердження особи стягувача - громадянина іноземної держави, та наявності повноважень представника стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.02.2026р. скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2026р. ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12.02.2026р. скасовано, справу за скаргою ОСОБА_1 направлено для продовження по суті до суду першої інстанції.
За ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.04.2026р. прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 призначено судове засідання.
Від приватного виконавця Гненного Д.А. надійшли письмові заперечення на скаргу. Приватний виконавець зазначає, що 17.12.2025р. на адресу його офісу надійшли заяви про примусове виконання виконавчих листів №760/19023/18 від 16.12.2025р., виданих Голосіївським районним судом міста Києва. Вказані заяви були підписані представником стягувача ОСОБА_2 адвокатом Адвокатського об`єднання «Міллер» Стадніком І.А. На підтвердження повноважень адвоката було долучено ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2019391 від 17.12.2025р. При відкритті виконавчого провадження приватним виконавцем встановлено відповідність виконавчих документи вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на що прийнято рішення про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3, про що 17.12.2025р. винесено відповідні постанови. Приватний виконавець зауважує, що ордер на надання правничої допомоги, що був долучений представником стягувача ОСОБА_2 до заяв про примусове виконання виконавчих листів, є належним документом, який підтверджує повноваження представника підписувати та подавати заяви про примусове виконання рішення. Окрім того, виконавчі листи №760/19023/18 від 16.12.2025р. містили всі необхідні реквізити, передбачені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому були відсутні правові підстави для їх повернення стягувачу без прийняття до виконання. Також звертає увагу на те, що дані, зазначені в оскаржуваних постановах, відповідають тим даним, що містяться у виконавчих листах №760/19023/18 від 16.12.2025р.
Стороною заявника подані додаткові пояснення у справі. На думку заявника, приватним виконавцем не спростовано основні доводи та вимоги скарги, які стали підставою для звернення до суду, не надано доказів та документально
підтверджених заперечень на спростування долучених до скарги доказів. Так, приватним виконавцем не заперечується і не спростовується, що до заяви представника стягувача про відкриття виконавчого провадження не було долучено паспорта або іншого офіційного документа на підтвердження особи стягувача - громадянина держави Ізраїль ОСОБА_2, зокрема, не надано паспорта, на який міститься посилання в заяві про відкриття виконавчого провадження (паспорт Ізраїлю № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2001 року Міністерством внутрішніх справ Ізраїль в м. Ашдод). Натомість, у матеріалах справи наявна завірена копія паспорта позивача - громадянки держави Ізраїль, ОСОБА_7 (посвідчення особи № НОМЕР_1 , виданий 09.02.2020 року на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ). Вказане свідчать, як зазначає сторона заявника, що офіційні анкетні дані позивача (стягувача) відрізняються від тих, що були зазначені представником стягувача адвокатом Стадніком І.А. в заяві про відкриття виконавчого провадження. Крім того, ордер про надання правничої допомоги також містить нерелевантні дані про особу стягувача. Будь-якого документального підтвердження про те, що зазначена в заяві адвоката Стадніка І.А. та ордері адвоката особа ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є однією й тією ж особою не надано. Також приватним виконавцем не спростовано доводи скарги про те, що ордер про надання правничої допомоги також видано на підставі Договору №13/3/05-09-2019 від 05.09.2019р., укладеного між АО «Міллер» та громадянкою Ізраїлю ОСОБА_2 , а не ОСОБА_7 . Крім того, жодних повноважень адвоката як представника сторони виконавчого провадження, в тому числі, щодо підписання та подання заяви про відкриття виконавчого провадження та/або вчинення будь-яких інших дій в якості представника сторони виконавчого провадження Договір про надання правничої допомоги не містить. За таких обставин, повноваження адвоката Стадніка І.А. як представника стягувача у виконавчому провадженні не підтверджені належними допустимими засобами доказування в розумінні ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 27 Закону України «Про адвокатуру».
Адвокатом Стадніком І.А. в інтересах ОСОБА_2 подані заперечення на скаргу ОСОБА_1. Адвокат зазначає, що виконавчі провадження були відкриті приватним виконавцем після перевірки поданих документів та за наявності передбачених законом підстав, що свідчить про правомірність прийняття виконавчих документів до виконання та відкриття виконавчих проваджень. З урахуванням положень ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» адвокат Стаднік І.А. здійснював представництво інтересів стягувача ОСОБА_2 та діяв від її імені, а не від власного. Сам факт того, що заява була підписана адвокатом, не змінює її правової природи та не означає, що така заява не була подана стягувачем. При подання заяв про примусове виконання виконавчих листів представник стягувача долучив ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Окрім того, зі змісту договору про надання правничої допомоги №13/3/05-09-2019 від 05.09.2019 року, зокрема п. 1.2.2 та п. 1.2.4, вбачається, що Адвокатське об`єднання «Міллер» зобов`язалося надавати клієнту правничу допомогу, зокрема шляхом підготовки необхідних документів та їх подання, а також представництва інтересів клієнта в
державних органах та установах, перед юридичними та фізичними особами, банківськими установами, органами нотаріату та органами судової влади. Подання заяви про примусове виконання судового рішення за своїм змістом є саме підготовкою та поданням необхідного документа в інтересах клієнта, спрямованого на фактичну реалізацію судового рішення, ухваленого на користь стягувача. Крім того, 10.12.2025 року між Адвокатським об`єднанням «Міллер» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №2 до договору № 13/3/05-09-2019 про надання правничої допомоги від 05.09.2019 року, відповідно до пункту 1 якої сторони домовилися доповнити розділ 1 договору пунктом 1.2.5, яким прямо передбачено представництво інтересів клієнта як стягувача у виконавчому провадженні, в тому числі перед органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, іншими органами, установами, підприємствами, організаціями, посадовими та службовими особами, з усіх питань, пов`язаних із пред`явленням виконавчих документів до примусового виконання, відкриттям, здійсненням та завершенням виконавчого провадження, а також фактичним виконанням судових рішень, ухвалених на користь клієнта. Також пунктом 2 Додаткової угоди №2 передбачено, що в межах такого представництва Адвокатське об`єднання має право від імені та в інтересах клієнта підписувати та подавати заяви про примусове виконання рішень, заяви про відкриття виконавчого провадження, клопотання, пояснення, скарги, заперечення, отримувати документи, постанови, повідомлення, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, подавати виконавчі документи, отримувати інформацію про хід виконавчого провадження та вчиняти інші дії, необхідні для належного представництва інтересів клієнта як стягувача. Сторона стягувача звертає також увагу на те, що адреса, яка вказана у виконавчих листах, а саме: м. Київ, вул. Введенська, 4, оф. 1, є адресою Адвокатського об`єднання «Міллер», яке представляє інтереси стягувача ОСОБА_2, та використовується як адреса для листування в межах виконавчого провадження. Вказана адреса не зазначалася як адреса реєстрації чи постійного місця проживання стягувача, а тому посилання скаржника на відмінність між адресою реєстрації стягувача в Ізраїлі та адресою для листування в Україні не свідчить про внесення приватним виконавцем недостовірних відомостей. Окрім того, відсутність у матеріалах виконавчого провадження додаткових документів на підтвердження паспортних даних стягувача не свідчить про незаконність відкриття виконавчих проваджень та не може бути підставою для скасування постанов приватного виконавця. Крім того, адвокат звертає увагу на те, що представник боржника адвокат Підбірний М.Я. вже посилався на нібито невідповідність імен «ОСОБА_7» та «ОСОБА_2» в межах розгляду справи №760/19023/18 під час касаційного перегляду справи. Разом з тим постановою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Підбірного М.Я. залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року залишено без змін. У зв`язку з цим, як вказує адвокат стягувача, доводи заявника щодо написання імені стягувача фактично не є новими та вже були предметом правової оцінки Верховного Суду.
08.06.2026р. через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення сторони боржника, за якими сторона підтримала свою позицію, додатково вказавши про те, що долучена до пояснення представника стягувача копія постанови Верховного Суду від 24.09.2025р. не містить жодних відомостей про висновки суду касаційної інстанції щодо оцінки доводів та вимог касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не є однією й тією ж особою. Щодо Додаткової угоди №2 від 10.12.2025р. до Договору про надання правничої допомоги від 05.09.2019р., то вона викликає обгрунтований сумнів у достовірності вказаного документу.
У судовому засіданні адвокат заявника підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.
Приватний виконавець Гненний Д.А. заперечив проти скарги та просив відмовити в її задоволенні, як такої, що є необгрунтованою та безпідставною.
Вивчивши матеріали скарги та справи, заслухавши думку учасників справи, суд доходить до наступного висновку.
За змістом ст. 129-1 Конституції України та у відповідності до ст. 18 ЦПК України судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної
виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається, заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_10 , про стягнення заборгованості за договором позики позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму позики в розмірі 1 570 417,00 грн., 8 % річних у розмірі 333 713,70 грн., а всього 1 904 131 грн. 20 коп., а також стягнуто судовий збір у сумі 9 205,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2020р. заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасовано та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача не повернуту суму боргу в розмірі 1 573 800,00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 102 297,00 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 153 879,61 грн., а всього 1 829 976,61 грн., а також стягнуто витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 205,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 17.02.2021р. постанову Київського апеляційного суду від 03.02.2020р. та постанову Київського апеляційного суду від 05.08.2020р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2025р. заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року скасовано з ухваленням нового судового рішення, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму позики за договором позики грошових коштів від 25 червня 2012 року в розмірі 1 570 417,50 грн, відсотки за користування кредитом у розмірі 180 598,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто судовий збір у розмірі 8 468,60 грн.
За постановою Верховного Суду від 24.09.2025р. постанову Київського апеляційного суду від 12.03.2025р. залишено без змін.
На виконання судового рішення у справі №760/19023/18, що набрало законної сили 12.03.2025р., Голосіївським районним судом міста Києва 16.12.2025р. видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми позики за договором позики грошових коштів від 25.06.2012р. в розмірі 1 570 417,50 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 180 598,00 грн., а також про стягнення судового збору в розмірі 8 468,60 грн.
Адвокат Стаднік І. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця Гненного Д.А. із заявою про примусове виконання рішення (про відкриття виконавчого провадження).
17.12.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. відкрито виконавчі провадження ВП НОМЕР_2 та ВП НОМЕР_3, а саме: №ВП НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №760/19023/18, виданого 16.12.2025р. суддею Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму позики в розмірі 1 570 417,50 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 180 598,00 грн.; ВП НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №769/19023/18, виданого 16.12.2025р. суддею Голосіївського районного суду міста Києва Хоменко В.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 8 468,60 грн.
Сторона заявника вказує, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень ВП НОМЕР_2 та ВП НОМЕР_3 є неправомірними, а постанови про відкриття виконавчих проваджень підлягають скасуванню, оскільки відсутні докази щодо представництва адвокатом Стадніком І.А. стягувача у виконавчому провадженні, зокрема, щодо підписання та подання заяви про відкриття виконавчого провадження; у заяві про відкриття виконавчого провадження за підписом ОСОБА_6 зазначено, що стягувачем є ОСОБА_2 , паспорт Ізраїль в м. Ашдод, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тоді як в оскаржуваних постановах про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2025р. в якості стягувача вказано: ОСОБА_2, адреса: м. Київ, вул. Введенська, 4, оф. 1; відсутня докази на підтвердження особи стягувача - громадянина іноземної держави, та наявності повноважень представника стягувача у виконавчому провадженні.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документа, серед яких за ч. 1 цієї статті: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата
набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
За ч. 3 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), що видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; ) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди; виконавчий документ, щодо якого подано заяву про примусове виконання, перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Матеріали справи не містять інформації про те, що станом на дату відкриття виконавчих проваджень існували обставини, передбачені ч. 4 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», за яких виконавчі листи №760/19023/18 повинні були бути повернуті приватним виконавцем Гненним Д.А.
Щодо прізвища та імені стягувача ОСОБА_2 , які зазначені у постановах про відкриття виконавчого провадження, то слід відмітити, що вони відповідають вказаним у виконавчому листі №760/19023/18, так само як і відповідає адреса: м. Київ, вул. Введенська, 4 , оф. 1.
У відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Як з`ясовано, разом із заявою про примусове виконання рішення (про відкриття виконавчого провадження) адвокатом Стадніком І.А., зокрема, був поданий ордер (належним чином засвідчена копія) на надання правничої допомоги серії АІ №2019391 від 17.12.2025р., з якого вбачається, що він виданий для надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Стадніком Ігорем Андрійовичем у приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича на підставі Договору про надання правничої допомоги №13/3/05-09-2019 від 05.09.2019р., виданий Адвокатським об`єднанням «Міллер».
Отже, заява про примусове виконання рішення подана адвокатом, повноваження якого на представлення інтересів ОСОБА_2 у приватного виконавця Гненного Д.А. підтверджені належним документом, що визначений ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження».
Додатково слід зазначити, що матеріали справи містять Договір №13/3/05-09-2019 про надання правничої (правової) допомоги від 05.09.2019р., укладений між Адвокатським об`єднанням «Міллер» та ОСОБА_2 , а також Додаткова угода №2 від 10.12.2025р. до Договору №13/3/05-09/2019 про надання правничої допомоги від 05.09.2019р. Предметом вказаного Договору є надання клієнту - ОСОБА_2, правничої (правової) допомоги: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, які стосуються справи клієнта; підготовка необхідних документи та їх подача; надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, які стосуються справи клієнта; представництво інтересів клієнта в державних органах та установах, перед юридичних та фізичними особами, банківськими установами, органами нотаріату, органами судової влади; представництво інтересів клієнта як стягувача у виконавчому провадженні, в тому числі, перед органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, іншими органами, установами, підприємствами, організаціями, посадовими та службовими особами, з усіх питань, пов`язаних із пред`явленням виконавчих
документів до примусового виконання, відкриттям, здійсненням та завершенням виконавчого провадження, а також фактичним виконанням судових рішень, ухвалених на користь клієнта.
За приписами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович, ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
3. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА