Номер провадження: 22-з/813/338/26
Справа № 522/22147/24
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
розглянувши заяву адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни, в інтересах ОСОБА_1 про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна особистою власністю,-
в с т а н о в и в:
У грудні2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна особистою власністю.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2025 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне та всебічне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2025 року - залишено без змін.
15 червня 2026 Одеським апеляційним судом зареєстровано заяву адвоката Яковлєвої Л.І., представника ОСОБА_1 про розподіл та відшкодування судових витрат, в якій просила стягнути з апелянта ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесену під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
Дана заява мотивована тим, що з метою отримання правової допомоги під час апеляційного перегляду між ОСОБА_1 та адвокатом Яковлєвою Л.І. 17 січня 2025 року було укладено договір про надання правової допомоги, а 12 жовтня 2025 року - додаткову угоду №1 до нього, відповідно до якої дію Договору було продовжено для представництва інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції. Орієнтовний попередній розмір судових витрат станом на момент подання відзиву на апеляційну скаргу зазначався в розмірі 15 000,00 грн., про що було зазначено у відповідному процесуальному документі. У подальшому фактичний розмір судових витрат збільшився та склав 20 000,00 грн., що було зумовлено перебігом апеляційного провадження, недобросовісними діями сторони позивача (апелянта) необхідністю вчинення додаткових процесуальних дій та участю представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції адвокатом Яковлєвою Л.І. було здійснено захист та представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у справі, що включало ведення справи на стадії апеляційного перегляду, аналіз апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, формування правової позиції сторони відповідача, актуалізацію норм чинного законодавства та судової практики, підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, подання заяв та клопотань процесуального характеру, підготовку до судового розгляду, а також участь у судовому засіданні Одеського апеляційного суду 26.05.2026 року.
Заявниця зазначила, що розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 20 000,00 грн., що підтверджується Детальним описом виконаних адвокатом робіт наданих послуг), Договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.01.2025 року, Додатковою угодою № 1 від 12.10.2025 року, Актом про надання послуг (приймання-виконаних робіт) від 26.05.2026 року, платіжною інструкцією від 12.10.2025 року на суму 10 000,00 грн., квитанцією № M7Т2-РОНЕ-ЕВВР-6B8P від 11.03.2026 року на суму 5 000,00 грн. та платіжною інструкцією від 26.05.2026 року на суму 5 000,00 грн.
В порядку визначеному ч.3 ст. 270 ЦПК України (в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що для ухвалення додаткового рішення поставлено виключно питання про судові витрати, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд вказаного питання без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про стягнення судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про залишення заяви без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За положенням ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами першою, другою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Тобто, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, а у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У даній справі, в інтересах відповідача ОСОБА_1 , діє адвокат Яковлєва Л.І. на підставі ордеру виданого 17 січня 2025 року (а.с. 69 т.2) відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н від 17 січня 2025 року.
У відзиві на апеляційну скаргу, адвокатом Яковлєвою Л.І. зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідачки на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні складає 15 000 грн.
Слід зазначити, що копії договору про надання правової допомоги підписаного ОСОБА_1 та адвокатом Яковлєвою Л.І., який би свідчив про волевиявлення на його укладення, а також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, разом з відзивом до апеляційного суду надано не було.
Також у суді першої інстанції договору про надання правової допомоги від 17 січня 2025 року надано не було, а договір який міститься у матеріалах справи датований 25 вересня 2023 року (а.с. 14 т. 2).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2025 року - залишено без змін.
01 червня 2026 року, тобто після ухвалення апеляційним судом постанови, адвокат Яковлєва Л.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розподіл та відшкодування судових витрат, в якій просила стягнути з апелянта ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесену під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
Однак ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2026 року заяву адвоката Яковлєвої Л.І. повернуто заявниці без розгляду з підстав недотримання ч.2 ст.183 ЦПК України.
Вказану ухвалу адвокат Яковлєва Л.І. отримала до свого електронного кабінету 12 червня 2026 року (а.с.150, т.2).
15 червня 2026 Одеським апеляційним судом зареєстровано заяву адвоката Яковлєвої Л.І., представника ОСОБА_1 про розподіл та відшкодування судових витрат, в якій просила стягнути з апелянта ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесену під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Яковлєвою Л.І. подані копії наступних документів:
1. Договір про надання правової допомоги від 17 січня 2025 року між адвокатом Яковлєвою Л.І. та ОСОБА_1 відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов`язання захисту та представлення інтересів клієнта як відповідача по справі №522/22147/24 в Приморському районному суді м. Одесі.
2. Додаткову угоду №1 від 12 жовтня 2026 року до договорупро надання правової допомоги від 17 січня 2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити дію договору про надання правової допомоги від 17 січня 2025 року для представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції.
3. Детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги від 17 січня 2025 року та додаткової угоди від 12 жовтня 2025 року.
4. Акт про надання послуг (приймання-виконаних робіт) від 26 травня 2026 року до договору про надання правової допомоги від 17 січня 2025 року та додаткової угоди від 07 жовтня 2025 року, у якому зазначено, що адвокатом Яковлєвою Л.І. в період з 07 жовтня 2025 року по 26 травня 2025 року були надані послуги: -ведення справи на стадії апеляційного перегляду, аналіз апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, формування правової позиції сторони відповідача, актуалізація норм чинного законодавства і судової практики, що регулюють спірні правовідносини, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, подання заяв та клопотань процесуального характеру, підготовка до судового засідання (сума гонорару становить 15 000 грн.) - участь в судовому засіданні по справі 26 травня 2026 року (сума гонорару становить 5 000 грн.).
5. Квитанція від 11 березня 2026 року про переказ особистих коштів у сумі 5 000 грн.
6. Платіжна інструкція від 26 травня 2026 року про переказ особистих коштів у сумі 5 000 грн.
7. Платіжна інструкція від 12 жовтня 2025 року про переказ особистих коштів у сумі 10 000 грн.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати за надану професійну правничу (правову) допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21 виклав наступний висновок щодо застосування наведених норм:- «з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».
Подаючи заяву про стягнення судових витрат разом з доказами понесених судових витрат після ухвалення постанови апеляційним судом, адвокат Яковлєва Л.І. надала клопотання про поновлення процесуального строку, у якому просила визнати поважними причинами пропуску строку на подання заяви про розподіл та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, тобто поновити строк саме за період від дати винесення постанови апеляційного суду до дати звернення нею до суду з заявою (п`ятиденний строк), однак не порушувала питання поновлення строку та не зазначила обґрунтувань поважності причин не подання доказів про понесення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.
Крім того, заявниця посилалася на правовий висновок викладений у постанові ВС від 14 листопада 2024 року у справі №161/629/23. Однак, цей висновок не є релевантним до даної справи у зв`язку з тим, що в зазначеній справі розгляд проведено у спрощеному провадженні та основним аргументом для поновлення строку було те, що рішенням суду від 30 вересня 2024 року було надіслано до ЄДРСР 30 вересня 2024 року, а заяву подано 09 жовтня 2024 року.
Також помилковими є посилання адвоката на правовий висновок викладений у постанові ВС від 21 вересня 2022 року у справі №725/1301/21 тому, що в даній постанові, касаційний суд погодився з постановою апеляційного суду, у якій апеляційний суд встановивши, що позивачем не направлено на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, апеляційний суд обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, з врахуванням норм ст.ст.141, 246 ЦПК України, а також висновків Верховного Суду, які є релевантними станом на сьогодні та на момент розгляду заяви про стягнення судових витрат у цій справі Одеським апеляційним судом, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Таким чином, у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, необхідно відмовити заявниці, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання доказів в строк до судових дебатів, які існували під час подання відзиву, в якому заявницею зазначено орієнтовний розмір судових витрат понесених під час розгляду справи у апеляційному суді, а саме договору від 17 січня 2025 року та додаткової угоди до нього від 12 жовтня 2025 року, на підставі яких надавалась правнича допомога в суді апеляційній інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява адвоката Яковлєвої Л.І., в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу понесених у зв`язку з розглядом справи, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а тому правові підстави для прийняття додаткової постанови про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу відсутні.
Керуючись ст. ст.133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Клопотання адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни, в інтересах ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда