Справа № 333/6590/26
Провадження № 2-з/333/36/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Круглікової А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штабовенко Денис Всеволодович про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які будівельні, монтажні, демонтажні та інші роботи на земельній ділянці,
ВСТАНОВИВ:
16.06.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим приміщенням.
Разом із позовом до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штабовенко Денис Всеволодович про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які будівельні, монтажні, демонтажні та інші роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема щодо об`єкта будівництва, що зводиться в межах цієї ділянки безпосередньо вздовж межі з суміжною земельною ділянкою позивача до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим приміщенням. Предметом спору по даній справі є зобов`язання знесення самочинно збудованого нерухомого майна (нової забудови) на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:03:036:0066.
Позивач вказує, що навесні 2026 року відповідач розпочав знесення (демонтаж) будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та нове будівництво на зазначеній земельній ділянці, без подання повідомлення про початок будівельних робіт та без будь-якого іншого документа, що надає право на виконання будівельних робіт. Внаслідок проведення демонтажних і будівельних робіт на ділянці АДРЕСА_1 без дотримання будівельних норм і без узгодження з суміжними власниками позивачу завдано реальної майнової шкоди: зруйновано дах житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . 43. Таким чином, покликанням цього забезпечення є збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті спору. У разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах заяви доказами.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як встановлено судом, заявником необґрунтовано та не доведено, що невжиття заходів такого виду забезпечення утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.
З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду та відповідно позов втратить актуальність, що призведе до неможливості здійснення ефективного захисту її прав.
Також, судом враховано співмірність заявленого заходу забезпечення позову, оскільки зазначені процесуальні дії можна розцінювати як невиправдане обмеження майнових прав відповідача.
У зв`язку з чим, у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову судом відмовляється.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 263 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 333/6590/26 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Круглікова А.В.