Справа № 352/903/26
Провадження № 22-ц/4808/1407/26
Головуючий у 1 інстанції Кузьменко С. В.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
У Х В А Л А
22 червня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Василишин Л.В., ознайомившись з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року відмовлено частково в позові ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 884 гривні 26 копійок та штрафами 3430 гривень.
В іншій частині позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в загальній сумі 100362 гривні, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 29500 гривень; за процентами в розмірі 70862 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2552,48 гривні.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кінаш Д. В. на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу, до якої долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначив, що майновий стан апелянтки не дає їй можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі. Зокрема, на утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє малолітніх дітей. Протягом 2025-2026 років вона не отримувала жодних доходів. Крім того, на праві власності їй не належить ні рухоме, ні нерухоме майно.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначені норми закріплюють дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Суд з метою перевірки обґрунтованості заявленого клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, отримав відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої у апелянтки на праві власності перебувають дві земельні ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:1261 та [номер приховано]:01:003:1124, а також житловий будинок АДРЕСА_1 .
Наведене свідчить про те, що відомості, зазначені представником апелянтки у клопотанні про звільнення останньої від сплати судового збору щодо відсутності у неї будь-якого нерухомого майна, не відповідають дійсності. Так, на підтвердження зазначених обставин представником апелянтки надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, пошук якої здійснено за повним збігом прізвища, імені, по батькові та реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас апелянтка у 2021 році змінила прізвище, тоді як спірне нерухоме майно було набуте нею до такої зміни, що свідчить про неповноту здійсненого пошуку та недостовірність наданих відомостей щодо відсутності у неї нерухомого майна.
Крім того, представником апелянтки не надано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми отриманих нею доходів. Натомість надані індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відображають лише суми заробітку (доходу), з яких сплачувалися страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії, однак не містять відомостей про всі можливі доходи особи.
Також до клопотання не додано жодних доказів щодо наявності або відсутності у апелянтки рахунків у банківських установах та коштів на них, що унеможливлює повну та об`єктивну оцінку її майнового стану.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328 грн.
За змістом підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зазначене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 3993,60 грн (3328*150%*0,8).
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК в Iв.-Фр.обл./ТГ Ів.-Фр./22030101; Код ЄДРПОУ: 37951998; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: [рахунок приховано]; Наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди; Назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.
При цьому, при заповненні платіжного документа потрібно вказати вищевказані реквізити, а також у графі «Код платника» необхідно зазначити: *;101;___________________
(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження оплати судового збору до суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Наведені обставини є перешкодою для відкриття апеляційного провадження у цій справі, а тому відповідно до вимог статті 185 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для сплати судового збору.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року залишити без руху.
Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У випадку неусунення в зазначений строк недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною та буде повернута.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Василишин