справа № 235/6172/24
провадження № 2-з/208/109/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
22 червня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області Кузнєцова А.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Смаля Олега Павловича, про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні суду перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки, визнання спадкового майна спільним майном подружжя, визнання права власності на майно, виділ частки майна в натурі.
18.06.2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Смаля О.П., про забезпечення позову.
22.06.2026 року, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову було передано в провадження судді Кузнєцової А.С.
Згідно з вищевказаною заявою заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення у справі №235/6172/24 арешту і примусове вилучення автомобіля BYD S6 номер державної реєстрації НОМЕР_1 з технічною документацією на цей автомобіль у особи, в якої цей автомобіль буде виявлений, та передачу автомобіля позивачу до вирішення справи по суті спору. Витребувати у відповідача ОСОБА_2 і його представника адвоката Безрука Артема Володимировича відомості і документи про фактичне місце перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачів.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Розгляд заяви проведено в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Суддя, оцінивши підставність доводів представника позивача, враховуючи, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, - приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Отже, інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4ст. 263 ЦПК України), забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
При розгляді заяви про забезпечення позову встановлено, що дана заява про забезпечення позову подається в межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки, визнання спадкового майна спільним майном подружжя, визнання права власності на майно, виділ частки майна в натурі.
Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль BYD S6 номер державної реєстрації НОМЕР_1 , який позивач просить визнати об`єктом спільної сумісної власності як подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках по 1/2 частині на автомобіль, та виділити в натурі право власності ОСОБА_1 на даний автомобіль, оскільки, на думку представника позивача, в протилежному випадку, користування спірним автомобілем може в майбутньому призвести крім знецінення його вартості, до його пошкодження, втрати, що призведе до неповоротних наслідків і неможливості виконання майбутнього рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки, визнання спадкового майна спільним майном подружжя, визнання права власності на майно, виділ частки майна в натурі, в позовних вимогах, серед іншого, просить: визнати об`єктом спільної сумісної власності як подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках по 1/2 частині на автомобіль, та виділити в натурі право власності ОСОБА_1 на даний автомобіль. З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірний автомобіль був придбаний ОСОБА_3 у 2013 році, тобто у період часу, в який позивачка просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з листопада 2011 по 24.07.2015 року.
Норми статей 57, 60 Сімейного кодексу України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна.
Так майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Разом з тим, майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.
З урахуванням вищевикладеного, наявного спору між сторонами, обсягу позовних вимог, вимоги співмірності виду забезпечення позову із предметом позову, - суддя приходить до переконання, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Суд враховує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таким обмеженням ефективно захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власності ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 ЦПК України; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Щодо вимоги представника позивача про витребування у відповідача ОСОБА_2 і її представника адвоката Безрука Артема Володимировича відомості і документи про фактичне місце перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачів, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери було отримано інформацію щодо місця реєстрації та фактичного перебування відповідача.
На підставі ст. ст. 152, 153, 158, 261 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИЛА:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Смаля Олега Павловича, про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно - автомобіль BYD S6 номер державної реєстрації НОМЕР_1 , рік випуску 2013, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1991 куб.см, колір кузова - білий.
В іншій частині - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Відповідно до ч. 11 ст. 153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: 51900, місто Кам`янське Дніпропетровської області, вул. І. Ясюковича, 5, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя А. С. Кузнєцова