ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 червня 2026 року Справа №160/16085/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/16085/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/16085/22 визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2022 №6/2 в частині призначення ОСОБА_1 на посаду стрільця першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти та зарахування його до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 05.03.2022. Заявник вважає, що скасування зазначеного наказу мало наслідком відновлення його правового становища, яке існувало до прийняття цього акта, та покладало на Військову частину НОМЕР_1 обов`язок усунути всі правові наслідки наказу №6/2 у кадрових, стройових, персонально-облікових, фінансових та інших службових документах. На підтвердження невиконання рішення суду заявник посилається на витяг із наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.12.2023 №797-РС, згідно з яким ОСОБА_1 зазначено як молодшого сержанта, старшого бойового медика стрілецької роти НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони та призначено до НОМЕР_4 окремої штурмової бригади на посаду сержанта резерву 51 запасної роти. Крім того, у зазначеному наказі містяться відомості про перебування ОСОБА_1 у Збройних Силах України з березня 2022 року. Також заявник посилається на наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35, яким визначено, що молодший сержант ОСОБА_1 , колишній старший бойовий медик стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що здав справи та посаду і вибув для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_4 окремої штурмової бригади, а також виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Заявник наголошує, що наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.12.2023 №797-РС та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 не є предметом оскарження у межах цієї заяви та наводяться виключно як докази того, що після набрання законної сили рішенням суду від 18.05.2023 відповідач продовжив використовувати відомості про проходження ним військової служби, сформовані на підставі наказу №6/2, який було визнано протиправним та скасовано. На думку заявника, сам факт видання наказу №35 щодо нього після скасування наказу №6/2 свідчить про те, що відповідач не привів власні документи у відповідність до рішення суду та продовжив виходити з правових наслідків скасованого наказу. Крім того, заявник вказує, що зазначення у наказі начальника Генерального штабу Збройних Сил України відомостей про його перебування у Збройних Силах України з березня 2022 року також підтверджує подальше використання інформації, сформованої на підставі наказу №6/2. У зв`язку з наведеним заявник вважає, що рішення суду від 18.05.2023 виконано лише формально, оскільки правові наслідки скасованого наказу №6/2 продовжують існувати у документах відповідача та використовуватися ним при подальшому кадровому оформленні проходження військової служби.
Вирішуючи вимоги заяви представника позивача про встановлення судового контролю суд виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/16085/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини № НОМЕР_1 від 05.03.2022 №6/2 щодо призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по мобілізації у зв`язку з введенням в Україні режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/22 на посаду стрілець першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини № НОМЕР_1 та зарахування до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 з 05 березня 2022 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі № 160/16085/22 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №160/16085/22.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/16085/22 набрало законної сили 22.02.2024.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 382-1 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).
Суд зазначає, що підставою для звернення позивача із цією заявою є його твердження про невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/16085/22, що, на думку заявника, підтверджується виданням начальником Генерального штабу Збройних Сил України наказу від 12.12.2023 №797-РС та командиром Військової частини НОМЕР_1 наказу від 04.02.2024 №35.
Водночас, суд звертає увагу, що предметом розгляду у справі №160/16085/22 була правомірність наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2022 №6/2 в частині призначення позивача на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини.
Натомість, наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.12.2023 №797-РС та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 не були предметом судового розгляду у зазначеній справі, судом не досліджувалися та правова оцінка їх змісту і законності не надавалася.
Процедура судового контролю за виконанням судового рішення не передбачає перевірку правомірності нових індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень, які не були предметом розгляду в адміністративній справі. Оцінка відповідності вимогам законодавства наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.12.2023 №797-РС та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 можлива лише в межах окремого судового провадження за відповідним позовом.
Таким чином, наведені заявником обставини фактично зводяться до незгоди із змістом та наслідками зазначених наказів, які є самостійними актами індивідуальної дії та можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до адміністративного суду з окремим позовом щодо їх оскарження.
Суд критично оцінює доводи заявника про те, що спірні накази не підлягають оскарженню в межах цієї справи та не виходять за межі її предмета.
Суд наголошує, що наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.12.2023 №797-РС та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 є самостійними індивідуальними актами, які породжують окремі правові наслідки та можуть бути предметом самостійного судового оскарження у порядку адміністративного судочинства.
Водночас, перевірка їх законності, обґрунтованості та відповідності вимогам законодавства не охоплюється предметом розгляду у справі №160/16085/22 та виходить за межі судового контролю за виконанням судового рішення.
Отже, посилання заявника на зазначені накази як на підставу для висновку про невиконання судового рішення є безпідставним, оскільки такі акти не є предметом дослідження у межах цієї заяви.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №160/16085/22, оскільки доводи заявника фактично зводяться до незгоди зі змістом та наслідками інших індивідуальних актів, які не були предметом розгляду у зазначеній справі та не можуть оцінюватися в межах цієї заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 382, 382-1, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/16085/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар