Справа № 127/40364/25
Провадження № 22-ц/801/1736/2026
Категорія: 80
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач:Стадник І. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
23 червня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,
розглянувши заяву представника Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Шабатури Олександра Анатолійовича про відвід судді Міхасішину І.В.
та заяву судді Міхасішина І.В. про самовідвід
у справі № 127/40364/25 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова про визнання протиправним та скасування пунктів наказів в частині відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи,
встановив:
В провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року, ухвалене у справі № 127/40364/25.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2026 року, проведеного в порядку статті 33 ЦПК України, склад колегії суддів у зазначеній справі визначений: головуючий, суддя-доповідач Стадник І.М., судді Войтко Ю.Б., Міхасішин І.В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.
19 червня 2026 року апеляційному суду від представника відповідача ВНМУ ім. М.І.Пирогова ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Міхасішину І.В., що входить до складу колегії, визначеної для розгляду цієї справи.
Мотивами заявленого відводу заявником вказано те, що у Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Міхасішина І.В.
Також, 23 червня 2026 року до початку розгляду справи по суті, суддею Міхасішиним І.В., який входить до складу суду, що розглядає справу, заявлено про самовідвід на тій підставі, що у його провадженні перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова про скасування наказів, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Оцінивши доводи заяв про відвід та самовідвід колегія суддів дійшла такого висновку.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Підстави для відводу суддів викладені у частині 1 статті 36 ЦПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5).
Згідно частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до статті 6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У своїх ухвалах Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява № 16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя та зрештою зіграти проти самих скаржників.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, пункт 49) ЄСПЛ зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", від 10 червня 1996 року, пункт 38).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Отже для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявник посилаючись на те, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Міхасішина І.В., не обґрунтував в чому конкретно полягають такі сумніви, що стало підставою для їх виникнення.
Саме лише посилання на наявність у сторони відповідача сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді Міхасішина І.В. не є підставою для відводу передбаченою статтею 36 ЦПК України.
Оскільки доказів, які б підтверджували необ`єктивність та упередженість судді Міхасішина І.В., який входить до складу колегії суддів визначених для розгляду даної справи заявником не надано, заява про відвід задоволенню не підлягає.
Водночас, колегія суддів вважає, що вказані суддею Міхасішиним І.В. у заяві про самовідвід обставини можуть викликати як у стороннього спостерігача, так і у сторін по справі сумніви в його неупередженості при розгляді справи №127/40364/25, а тому він підлягає відводу.
Так, суддя зазначає, що він розглядав справу по спору між тими ж самими сторонами, що виникли зі схожих правовідносин, яка зараз оскаржується в касаційному суді, а відтак його участь в даній справі може викликати сумнів в неупередженості і об`єктивності складу суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 36,40 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Шабатури Олександра Анатолійовича про відвід судді Міхасішина І.В. - відмовити.
Задовольнити заяву судді Міхасішина І.В. про самовідвід по цивільній справі №127/40364/25.
Справу передати на повторний автоматизований розподіл в частині заміни відведеного судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Стадник І.М.
Судді: Войтко Ю.Б.
Міхасішин І.В.