Справа № 554/6343/26
Провадження № 2/550/620/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачки.
Розглянувши позовну заяву, суддя вважає, що у відкритті провадження у справі належить відмовити, виходячи з наступних підстав.
СК України визначено підстави для розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану та підстави для звернення з позовом про розірвання шлюбу до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Статтею 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Отже, лише при наявності між сторонами спору до суду може звернутися один з подружжя.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві не зазначив та не надав доказів наявності підстав розірвання шлюбу в судовому порядку, обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема наявність у подружжя неповнолітніх дітей, даних про заперечення відповідачкою проти розірвання шлюбу чи ухилення її від звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з спільною заявою про розірвання шлюбу. Натомість статтею 15 закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено державну реєстрацію розірвання шлюбу подружжя відповідним органом ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за їх заявою.
Отже, позовна заява не містить відомостей про наявність між сторонами спору, а також доказів того, що сторони не мають можливості відповідно до зазначених положень закону в порядку досудового врегулювання вирішити питання розірвання шлюбу.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, у відкритті провадження у справі належить відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В :
У відкритті провадження у справі відмовити.
Роз`яснити позивачу право звернутися з відповідачкою зі спільною заявою про розірвання шлюбу до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В.Литвин