ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"24" червня 2026 р. Справа № Б8/180-10
За кредиторською заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
у справі № Б8/180-10
за заявою ОСОБА_1
до боржника Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»
про банкрутство
Суддя Лутак Т.В.
Без виклику представників учасників судового провадження
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», провадження у якій порушено ухвалою від 30.11.2010.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2012 (суддя Скутельник П.Ф.) відкрито процедуру санації боржника - Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2014 (суддя Лопатін А.В.), яка залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015, затверджено план санації Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2015 (суддя Лопатін А.В.), яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2015, затверджено зміни до плану санації Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2023 (суддя Наріжний С.Ю.) призначено керуючим санацією Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» арбітражного керуючого В`язовченка А.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 (суддя Гребенюк Т.Д.) припинено провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у зв`язку з виконанням боржником усіх зобов`язань перед кредиторами; припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010; припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого В`язовченка А.М.; відмовлено у задоволенні клопотання Медвєдєва Тараса Олександровича про усунення / відсторонення арбітражного керуючого керуючого санацією боржника В`язовченка А.М. (вх. №7724/24 від 15.05.2024); відмовлено у задоволенні заяви Остроушка В.І. про участь у справі у якості представника працівників боржника (вх. № 11250/23 від 08.06.2023 року); залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Лозовського В.М. (вх. №8361/24 від 07.08.2024) про участь у справі про банкрутство; залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. (вх. № 8982/24 від 02.09.2024) про участь у справі про банкрутство.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2025, ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 про припинення провадження у справі № Б8/180-10 скасовано, матеріали справи № Б8/180-10 направлено до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2025 справу № Б8/180-10 прийнято до свого провадження суддею Смірновим О.Г.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2026 задоволено заяву судді Смірнова О.Г. про самовідвід від розгляду справи № Б8/180-10, справу № Б8/180-10 передано на автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026, справу № Б8/180-10 передано для подальшого розгляду судді Лутак Т.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2026 справу № Б8/180-10 прийнято до свого провадження суддею Лутак Т.В.
До Господарського суду Київської області звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у розмірі 15 837 102, 19 грн.
Дослідивши матеріали вищезазначеної заяви № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026), суд дійшов висновку про її повернення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами - як представниками юридичної особи.
При цьому підписання та / або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, чинне процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії як "самопредставництво" і "представництво".
Відповідно до ч. 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом п. 1 ч. 1, ч 3, ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд звертає увагу, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Разом з тим, суд також враховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20. Здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДРЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДРЮО як на достовірні.
Заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026) підписана головним спеціалістом - юрисконсультом відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 3 Микульським Данилом. На підтвердження його повноважень до матеріалів вказаної заяви додано копію довіреності № 9827/09-16 від 02.04.2026, виданої начальником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про те, що Микульському Данилу Костянтиновичу доручається вести справи від імені управління в судових установах України.
Проте, до заяви № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026) не додано жодного документа (як-от трудового договору (контракту), положення, посадової інструкції, наказу про призначення на посаду), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Відповідно до інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості щодо Микульського Данила Костянтиновича, який має право вчиняти дії від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на засадах самопредставництва, відсутні.
Отже, судом встановлено, що до матеріалів заяви № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026) не додано доказів на підтвердження того, що Микульський Данило має право представляти Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області як представник (адвокат) на підставі довіреності, так і в порядку самопредставництва відповідно до положень ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, тобто, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплює можливість діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у суді за правилами самопредставництва.
Згідно з ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, враховуючи те, що заява № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026) не містить належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала, вказана заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.
Керуючись статтями 56, 60, 170, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-0904-7/58398 від 19.05.2026 (вх. № 3274/26 від 18.06.2026) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у розмірі 15 837 102, 19 грн разом з доданими до неї документами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 24.06.2026.
Суддя Т.В. Лутак