Справа № 527/1457/26
провадження № 2-а/527/16/26
У Х В А Л А
23 червня 2026 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який подано ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2026 року представник позивача звернулася до суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_3 ). 08.05.2026 перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ) звернувся до Нацполіції для розшуку позивача. Причина звернення до Нацполіції: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Дані обставини підтверджуються копією військово-облікового документу, сформованого позивачем 09.05.2026 через додаток «Резерв+». Позивач не визнає дане порушення, оскільки жодних повісток від ТЦК та СП він не отримував. Однак, з метою бронювання на критично важливому підприємстві та отримання відстрочки від призову за мобілізацією позивач через додаток «Резерв+» сформував квитанцію про оплату штрафу у зменшеному розмірі (8 500 грн.) та оплатив її, що підтверджується копією квитанції від 12.05.2026 . Як вбачається з копії військово-облікового документу, сформованого позивачем 12.05.2026 через додаток «Резерв+», після оплати штрафу, відмітка про звернення до поліції та порушення зникла. Як вбачається з копії військово-облікового документу, сформованого позивачем 15.05.2026 через додаток «Резерв+», у документі з`явилась відмітка про бронювання та відстрочку до 11.11.2026, що вказує на те, що позивачу вдалось скасувати розшук шляхом оплати штрафу та отримати бронювання на критично важливому підприємстві. У додатку «Резерв+» зазначено про постанову №R528849 від 11.05.2026, але текст даної постанови невідомий, оскільки позивач її не отримував. Оскільки позивач жодних правопорушень не скоював, вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню. За результатами аналізу КУпАП, КАСУ встановлено, що обмежень на оскарження постанов, які прийняті за допомогою заяви самої особи, яка притягається до відповідальності, такі кодекси не містять. Більш того, такі обмеження суперечили б Конституції України та Європейській Конвенції з прав людини. Позивач вважає, що наявність заяви особи про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення або квитанції про сплату штрафу, без доказів винуватості особи не може бути безумовною підставою для притягнення такої особи до відповідальності.
Просить суд поновити даний строк як такий, що пропущений через поважні причини. Визнати протиправною та скасувати постанову №R528849 від 11.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Судові витрати покласти на Відповідачів.
Також представник позивача подала до суду заяву про поновлення позивачу ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що вказаний строк позивачем пропущено з поважних причин. Представник зазначила, що оскаржувану постанову №R528849 від 11.05.2026 позивач особисто не отримував, текст постанови позивачу невідомий. Про існування зазначеної постанови дізнався виключно з мобільного додатку «Резерв+» лише 12.05.2026, у вигляді цифрової відмітки, де з метою оперативного зняття безпідставного розшуку та реалізації права на бронювання на критично важливому підприємстві вимушений був невідкладно сформувати квитанцію та сплатити штраф 12.05.2026. Оскільки оскаржувану постанову позивач не отримував, об`єктивно був позбавлений можливості ознайомитися з її мотивувальною частиною та скласти позов у передбачений законом строк. Тому вимушений був звернутися за отриманням правової (правничої) допомоги. Оперативно були направлені до відповідних ТЦК та СП адвокатські запити з проханням надати копію постанови №R528849 від 11.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і з метою уникнення затягування часу, поданий позов до суду. Станом на момент подання цієї заяви відповіді на адвокатські запити від 27.05.2026 про отримання копії оскаржуваної постанови не надходили.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строків для виправлення недоліків.
На виконання ухвали суду 19.06.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків, яка не містить виправлень поданих до суду недоліків позовної заяви та інших підстав для поновлення пропущеного строку для оскарження постанови.
Однією із підстав залишення позову без руху була та обставина, що позивачем позовну заяву подано до суду з пропуском вставленого законом строку, а саме позивач звернувся до суду 29.05.2026 з позовною заявою про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 11.05.2026.
Судом запропоновано позивачу вказати інші підстави для поновлення строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Але позивачем зазначена вимога суду не виконана, докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, до справи не додані.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У Постанові від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а, адміністративне провадження № К/9901/2018/19 Верховний Суд зазначав, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем у встановлений строк або пізніше не усунуто недоліки позовної заяви, а також у зв`язку з тим, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, що вказані позивачем, судом визнані неповажними, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 169, 123 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 , який подано ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернути позивачеві.
Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя Т. В. Левицька