УХВАЛА
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 580/10046/23
адміністративне провадження № К/990/28382/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року по справі № 580/10046/23 за позовом приватного акціонерного товариства «АЗОТ» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» (далі позивач, ПрАТ «АЗОТ») звернулося з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі апелянт, відповідач, Північного МУ ДПС), у якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 26835000404 від 08.06.2023, яким за затримку від 516 до 760 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 38 655 666,54 грн до Позивача застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 1 932 783,27 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 позовну заяву задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано у зв`язку з невідповідністю критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, відповідача зобов`язано протягом десяти днів з дати набрання законної сили рішенням повторно розглянути матеріали перевірки відповідно до акта № 147/35-00-04-04-15/00203826 від 31.03.2023 із застосуванням штрафної санкції за ставкою 10% відповідно до частини першої статті 124 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з таким рішенням, Північне МУ ДПС звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
За наслідками судового оскарження згаданого податкового повідомлення-рішення, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024, у задоволенні позовних вимог ПрАТ «АЗОТ» про скасування податкового повідомлення-рішення № 26835000404 від 08.06.2023 було відмовлено.
Втім, Верховний Суд постановою від 21.08.2025 зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, справу № 580/10046/23 направив на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 580/10046/23 задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 580/10046/23 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 26835000404 від 08.06.2023 про застосування штрафу в сумі 386 556, 65 грн та зобов`язання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків протягом десяти днів з дати набрання законної сили рішенням повторно розглянути матеріали перевірки відповідно до акта № 147/35-00-04-04-15/00203826 від 31.03.2023 із застосуванням штрафної санкції за ставкою 10% відповідно до частини першої статті 124 Податкового кодексу України скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 26835000404 від 08.06.2023 в частині застосування штрафу в сумі 386 556, 65 грн відмовити.
Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, як на підставу касаційного оскарження спірних у цій справі рішення та постанови, посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - неправильне застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом.
Так, нормою абзацу 2 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України унормовано, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У той же час, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях урахували правові висновки Верховного Суду, викладені у вищезазначених постановах, вказівку на неврахування висновків яких скаржник здійснив у касаційній скарзі, що в свою чергу свідчить про суперечність доводів касаційної скарги та необґрунтованості її вимог.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.
Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року по справі № 580/10046/23 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко