Справа № 758/9333/26
Провадження
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2026 року
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Костогриз В.О.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лупол Ірини Василівни про відвід головуючого судді Будзан Л.Д. від розгляду цивільної справи № 758/9333/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо, та встановлення способу участі батька у вихованні дитини, третя особа Служба у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації,-
В С Т А Н О В И В:
22 червня 2026 року представник відповідача Лупол І.В. через систему «Електронний суд» подано заяву про відвід головуючого судді від розгляду цивільної справи № 758/9333/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо, та встановлення способу участі батька у вихованні дитини, третя особа Служба у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації.
В обґрунтування заяви про відвід головуючого судді представником відповідача зазначено, що в ухвалі суду від 15.06.2026 визначено дату підготовчого судового засідання на 26.06.2026, однак встановлено відповідачу строк у 15 днів для подачі відзиву на позовну заяву. За таких обставин, вважає, що діями головуючого судді порушено процесуальні права відповідача у справі. Крім цього, стверджує, що починаючи з травня 2026 року представник позивача подав до Подільського районного суду міста Києва декілька аналогічних позовів до відповідача, які розподілені на різних суддів, та деякі з них відкликані представником позивача. За таких обставин, вважає, що головуючий суддя безпідставно відкрив провадження у даній справі, та в цілому існують сумніви щодо неупередженості судді Будзан Л.Д. під час розгляду даної справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно ч. 2, ч. 3 до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За змістом ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Так, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 вказану цивільну справу передано судді Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, та призначено у справі підготовче судове засідання на 26 червня 2026 року.
У вказаній ухвалі судом, у відповідності до вимог ЦПК України, зобов`язано Службу у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації надати письмовий висновок щодо розв`язання спору в цивільній справі у строк до 01 серпня 2026 року; встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов; роз`яснено відповідачу право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (у 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі), який має відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу; роз`яснено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, право подати до суду письмові пояснення у семиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження; встановлено позивачу строк у 10 днів з дня отримання відзиву на подачу відповіді на відзив; встановлено відповідачу строк у 10 днів з дня отримання відповіді на відзив на подачу заперечення.
Посилання представника відповідача у заяві про відвід на те, що визначення судом дати підготовчого судового засідання до закінчення строку для подачі відзиву є свідченням необ`єктивності та упередженості головуючого у справі є необгрунтованими, оскільки сторона відповідача жодним чином не позбавлена можливості подати відзив у встановлений судом строк, не зважаючи на визначену дату підготовчого судового засідання.
Крім цього, факт звернення ОСОБА_2 до Подільського районного суду міста Києва з іншими позовами до ОСОБА_1 не впливає на розгляд даної справи.
Таким чином, заявник не наводить конкретних обставин та фактів, які вказують на необ`єктивність та упередженість судді в процесі розгляду даної справи, оскільки доводи заяви зводяться до незгоди з рішенням судді щодо встановлення процесуальних строків сторонам та визначення дати підготовчого судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст. ст. 126, 129 Конституції України).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції України, рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов`язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Так, відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони нескасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
У відповідності до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 цього Кодексу, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Згідно зі статтею 8 Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктом 50 Висновку № 3 (2002) КРЄС, кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов`язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов`язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
Таким чином, головуючим суддею не допускались порушення чи зловживання, які б могли свідчити про його упередженість, необ`єктивність чи очевидність прийняття майбутніх рішень у даній цивільній справі, а заявником не обґрунтовані будь-які інші підстави для відводу судді, передбачені ст. 36 ЦПК України.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, оскільки в заяві відсутні докази існування обставин, передбачених статтею 36 ЦПК України в якості підстав для відводу судді.
Керуючись ст. 36, 40, 252, 253, 259 - 261 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В ИВ :
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лупол Ірини Василівни про відвід головуючого судді Будзан Л.Д. від розгляду цивільної справи № 758/9333/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо, та встановлення способу участі батька у вихованні дитини, третя особа Служба у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації визнати необґрунтованою.
Передати справу для вирішення відводу у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д. Будзан