УХВАЛА
24 червня 2026 року місто Київ
Справа № 761/38209/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7899/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
вирішуючи клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про поновлення строку на апеляційне оскарження та питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року (у складі судді Мальцева Д.О.)
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог у розмірі 164 105,36 грн відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач 02 лютого 2026 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Усі судові витрати з розгляду апеляційної скарги покласти на відповідачів.
Позивач до апеляційної скарги додав клопотання, яким просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на обставини, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду, а саме на: повітряну тривогу у місті Києві та суміжних регіонах України, небезпеку для життя та здоров`я особи, велике навантаження на працівників підприємства, критичну важливість діяльності підприємства.
Київський апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2026 року апеляційну скаргу залишив без руху, надавши строк для усунення недоліків, а саме подання апеляційному суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку або належні докази, що підтверджують причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
25 травня 2026 року представник позивача - Суєтінова О.О. подала через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої долучила докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема: статистичні дані щодо оголошення повітряних тривог у місті Києві у період з 21 листопада 2025 року по 02 лютого 2026 року, копії наказів КП «Київтеплоенерго» щодо обов`язкової евакуації працівників до укриттів під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», копію листків непрацездатності представника позивача Суєтінової О.О. за період з 10 грудня 2025 року по 19 грудня 2025 року, а також інші документи на підтвердження організації роботи підприємства в умовах воєнного стану.
Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заяву про усунення недоліків та додані до неї докази, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За приписами ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися обставини, які є об`єктивними, не залежать виключно від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами. При цьому питання поважності причин пропуску строку вирішується судом у кожній конкретній справі з урахуванням усієї сукупності наведених заявником обставин, принципу пропорційності, завдань цивільного судочинства, права особи на доступ до суду та необхідності уникнення надмірного формалізму.
Як убачається з матеріалів справи, заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва ухвалене 21 листопада 2025 року, згідно з довідкою про доставку електронного документа копія оскаржуваного рішення доставлена до електронного кабінету КП «Київтеплоенерго» 26 листопада 2025 року о 14 год 29 хв. Апеляційну скаргу позивач подав 02 лютого 2026 року, тобто після спливу 30-денного строку, установленого законом.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається зокрема на запровадження в Україні воєнного стану, а також інші обставини, які об`єктивно ускладнювали своєчасну підготовку та подання апеляційної скарги.
Так, скаржник зазначає, що КП «Київтеплоенерго» є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує надання життєво важливих послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання у місті Києві. З огляду на характер діяльності підприємства, його працівники в умовах воєнного стану були зобов`язані забезпечувати безперервне виконання функцій підприємства, водночас дотримуючись посилених правил безпеки під час повітряних тривог.
На підтвердження цих доводів до заяви долучено копії наказів підприємства від 08 серпня 2022 року № 19, від 26 березня 2026 року № 9 щодо евакуації працівників СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» до укриттів цивільного захисту під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», якими працівників зобов`язано негайно прямувати до найближчого укриття та залишатися там до оголошення відбою повітряної тривоги.
Суд враховує, що такі організаційні заходи були спрямовані на збереження життя і здоров`я працівників, однак об`єктивно впливали на можливість безперервної роботи з матеріалами справ, підготовки процесуальних документів, їх погодження, підписання та подання до суду.
Крім того, скаржник надав статистичні дані щодо повітряних тривог у місті Києві за період з 21 листопада 2025 року по 02 лютого 2026 року, з яких вбачається, що в зазначений період у місті Києві неодноразово оголошувалися повітряні тривоги, у тому числі значної тривалості, що зумовлювало необхідність переривання роботи працівників підприємства та перебування їх в укриттях.
У сукупності з вимогами внутрішніх наказів підприємства такі обставини мали реальний вплив на організацію роботи відповідального структурного підрозділу.
Суд також бере до уваги доводи заявника про те, що внаслідок масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру міста Києва у відповідний період мали місце перебої з електропостачанням, інтернет-зв`язком та доступом до електронних систем документообігу, що безпосередньо ускладнювало підготовку процесуальних документів, роботу з електронними сервісами судової влади, формування, друк, підписання та відправлення апеляційної скарги.
Окремо суд враховує, що в період, на який припадав строк апеляційного оскарження, представник позивача, закріплений за супроводженням справ у Шевченківському районному суді міста Києва, перебував на лікарняному з 10 грудня 2025 року по 19 грудня 2025 року включно, що підтверджується доданими до заяви листками непрацездатності.
Враховуючи доводи заявника про те, що саме цей представник супроводжував значну кількість справ відповідної категорії та брав участь у підготовці апеляційних скарг, тимчасова непрацездатність представника у межах строку апеляційного оскарження додатково ускладнила своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому суд не вважає, що кожна із зазначених скаржником обставин окремо безумовно виключала можливість подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, водночас оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, а саме умови воєнного стану, систематичні та тривалі повітряні тривоги у місті Києві, обов`язковість евакуації працівників підприємства до укриттів, особливий режим роботи підприємства критичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та електронними засобами комунікації, значне службове навантаження відповідального підрозділу, а також тимчасову непрацездатність представника позивача у період перебігу строку апеляційного оскарження, суд приходить до висновку, що такі обставини були істотними та об`єктивно ускладнювали своєчасне подання апеляційної скарги.
Суд також враховує, що апеляційна скарга подана підприємством, яке здійснює діяльність у сфері житлово-комунального господарства та забезпечує надання послуг, що мають істотне значення для територіальної громади міста Києва. Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги відмовлено у повному обсязі, а тому відкриття апеляційного провадження у цій справі має значення для реалізації права позивача на апеляційний перегляд судового рішення та перевірку правильності вирішення спору судом першої інстанції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені КП «Київтеплоенерго» причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року підтверджені належними доказами та у своїй сукупності є поважними.
За таких обставин клопотання КП «Київтеплоенерго» про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а пропущений строк на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року поновленню.
Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановлених ст. 356 ЦПК України.
Підстав, передбачених ст. 358 ЦПК України для відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Враховуючи вищенаведені обставини, провадження у справі необхідно відкрити.
Згідно з ч. 1 ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (ч. 2 ст. 368 ЦПК України).
Ця справа, з огляду на ціну позову, не підпадає під випадки, за яким справарозглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід розглядати у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 43, 352, 354-361 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Поновити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» строк на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслати учасникам справи і встановити 5-ти денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді: