ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/39370/25
УХВАЛА
24 червня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чуприни О.В.,
суддів Попової О.Г., Говоруна О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мулик А.Б.,
представника позивача - Долідзе А.О.,
представника відповідача - Харіної Т.Г.,
представника третьої особи-1 - не з`явився,
представника третьої особи-2 - не з`явився,
представника третьої особи-3- не з`явився,
представника третьої особи-4 - не з`явився,
представника третьої особи-5 - не з`явився,
представника третьої особи-6 - не з`явився,
представника третьої особи-7 - не з`явився,
представника третьої особи-8 - не з`явився,
представника третьої особи-9 - не з`явився,
представника третьої особи-10 - не з`явився,
представника третьої особи-11 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного банку України від 24.06.2026 про відвід головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В. у справі за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розквітне-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси", Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці", Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта-Агро", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Національного банку України (надалі по тексту також - відповідач, Національний банк, НБУ, Банк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (надалі по тексту також - третя особа-1, ТДВ "СК "КРЕДО", Товариство), Товариство з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро" (надалі по тексту також - третя особа-2, ТОВ "Царичанське-Агро"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоселівка-Агро" (надалі по тексту також - третя особа-3, ТОВ "Новоселівка-Агро"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (надалі по тексту також - третя особа-4, ТОВ "Слобожанське-Агро"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Розквітне-Агро" (надалі по тексту також - третя особа-5, ТОВ "Розквітне-Агро"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро" (надалі по тексту також - третя особа-6, ТОВ "Коновалівка-Агро"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси" (надалі по тексту також - третя особа-7, ТОВ "Агронива-Черкаси"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Савинці" (надалі по тексту також - третя особа-8, ТОВ "Савинці"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінта-Агро" (надалі по тексту також - третя особа-9, ТОВ "Квінта-Агро"), ОСОБА_2 (надалі по тексту також - третя особа-10, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (надалі по тексту також - третя особа-11, ОСОБА_3 ), у якій просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України за №21/324-рк від 31.03.2025 "Про відмову у визнанні структури власності Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" прозорою";
визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України за №230-рш від 17.07.2025 "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування";
визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України за №237-рш від 17.07.2025 "Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" від управління";
зобов`язати Національний банк України вчинити усі дії по відновленню функціонування Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", як фінансової установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення Правління Національного банку України за №230-рш від 17.07.2025 "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування", в тому числі, але не виключно: поновити дії ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг; внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію щодо поновлення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг: включити Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" до Державного реєстру фінансових установ; внести до Державного реєстру фінансових установ інформації про включення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" до Державного реєстру фінансових установ; розмістити інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розквітне-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси", Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці", Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта-Агро", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задоволено:
визнано протиправними та скасувати рішення Національного банку України №21/324-рк від 31.03.2025 "Про відмову у визнанні структури власності Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" прозорою";
визнано протиправними та скасувати рішення Правління Національного банку України №230-рш від 17.07.2025 "Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування";
визнано протиправними та скасувати рішення Правління Національного банку України №237-рш від 17.07.2025 "Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" від управління";
зобов`язано Національний банк України поновити дію ліцензії на здійснення діяльності із страхування Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо"; внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію про Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" та поновлення ліцензії на здійснення діяльності із страхування; розмістити інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026, Національний банк України оскаржив його в апеляційному порядку, та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розквітне-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси", Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці", Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта-Агро", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 призначено справу за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розквітне-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси", Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці", Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта-Агро", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.06.2026 о 15 год. 00 хв. та продовжено строк судового розгляду апеляційної скарги Національного банку України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі №320/39370/25 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
У судовому засіданні 17.06.2025, ураховуючи відсутність заперечень представників Національного банку України задоволено клопотання про відкладення розгляду справи від 16.06.2026, подане представником позивача, та від 17.06.2026, подане представником третьої особи-10. Відкладено судове засідання на 24.06.2026 о 15 год. 45 хв.
До суду засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний Суд" надійшло клопотання представника відповідача від 24.06.2026 про відкладення розгляду справи, аналогічне клопотання надійшло від представника третьої особи ТДВ "Страхова компанія "КРЕДО", датоване 24.06.2026.
У судовому засіданні 24.06.2026 представником Національного банку України Харіною Тетяною Геннадіївною подано заяву про відвід головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В в адміністративній справі №320/39370/25, котра мотивована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності.
Так, в обґрунтування коментованої заяви представник відповідача вказує про обставини відмови у судовому засіданні 24.06.2026 у задоволенні клопотання Національного банку України про відкладення розгляду справи, що, на переконання останнього, призводить до порушення рівності учасників справи та доступу до правосуддя. Так у попередньому судовому засіданні 17.06.2026 судом апеляційної інстанції задоволено клопотання представника позивача та третьої особи-10 про відкладення судового засідання, що свідчить про надання переваги одній із сторін судового провадження та наявність обставин, котрі викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів.
Відповідно до частин 3, 4 та 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Вивчивши подану позивачем заяву, дослідивши наведені у заяві про відвід доводи та підстави відводу, колегія суддів вважає такі необґрунтованими з врахуванням наступного.
Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
Отже, за усталеною практикою Європейського Суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб ( рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Мікаллеф проти Мальти" (Micallef v. Malta) [ВП], § 93).
ЄСПЛ у своїй практиці визначив критерії оцінки безсторонності та розрізняє:
i) суб`єктивний, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у даній справі;
ii) об`єктивний, тобто встановити, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу ("Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Пірсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium), § 30; "Грівз проти Сполученого Королівства" (Grieves v. the United Kingdom) [ВП], § 69; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 73).
Відтак, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У рамках суб`єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; "Хаушільдт проти Данії" (Hauschildt v. Denmark), § 47).
Межа між цими двома критеріями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об`єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об`єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб`єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ).
Щодо виду необхідних доказів, то, наприклад, ЄСПЛ намагався перевірити обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому (рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), § 25).
Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об`єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об`єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 119; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 75).
Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, N 86).
З аналізу пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України та статті 6 Конвенції суд висновує, що не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Колегія суддів наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 39 КАС України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Відтак, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Втім, подана відповідачем заява про відвід колегії суддів не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Як на підставу для відводу відповідач посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
В обсязі мотивів, висловлених представником Національного банку України у заяві від 24.06.2026 про відвід колегії суддів, з`ясовано, що цей відвід обґрунтовано незгодою з процесуальними рішеннями судової колегії, а також суб`єктивним ставленням до означених рішень.
Проте, згідно з положеннями частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З приводу цього варто також додати, що суб`єктивний критерій для відводу судді не може ґрунтуватися суто на уявленнях (поглядах) сторони справи (заявника відводу) щодо особи судді чи здогадках (припущеннях) про можливі "впливи" чи зацікавленість судді у результаті розгляду справи, зумовлених, по суті, незгодою [заявника] з мотивами судових рішень (ухвалених за участі судді/суддів ), зокрема з процесуальних питань.
Зважаючи на те, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, а заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що головуючий суддя Чуприна О.В., судді Попова О.Г., Говорун О.В. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи, або/та/чи існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їх безсторонності або/та/чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, наведені у цьому контексті доводи та обставини не можуть бути підставою для відводу колегії суддів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Інших обставин, які викликають у скаржника сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., заявником не зазначено.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що представником відповідача не наведено аргументовано обґрунтованих підстав вважати колегію суддів Шостого апеляційного адміністративного суду головуючого суддю Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В. упередженими чи необ`єктивними, оскільки всі доводи, що викладені у заяві, є припущеннями заявника та зводяться до незгоди з межами та обсягом процесуальних дій, наданих та реалізованих під час розгляду справи.
Резюмуючи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Національного банку України від 24.06.2026 про відвід головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В. в адміністративній справі №320/39370/25.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248, 256, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви Національного банку України від 24.06.2026 про відвід головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В. від розгляду апеляційної скарги в адміністративній справі №320/39370/25, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.
Повний текст ухвали складено 25.06.2026.