Справа № 358/1158/26 Провадження № 2-о/358/91/26
УХВАЛА
(про повернення заяви)
24 червня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно ст. 315 ЦПК (про білоруське, італійське, німецьке походження громадянина ОСОБА_1 ), -
УСТАНОВИЛА:
19 червня 2026 року на електронну адресу Богуславського районного суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: білоруське, італійське, німецьке походження громадянина ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.06.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І.
Перевіривши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого суд розглядає справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Загальні вимоги до змісту та форми заяви, а також документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи або його представника відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи або його представника.
Згідно з частинами першою, четвертою, шостою, восьмою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами, тобто надсилання та отримання документів в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами, не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, може подавати процесуальні та інші документи, а також вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми з використанням кваліфікованого електронного підпису чи засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Отже, процесуальна заява, подана до суду в паперовій формі, повинна містити власноручний підпис особи, яка її подає, або її представника. У разі подання процесуального документа до суду в електронній формі такий документ повинен бути скріплений кваліфікованим електронним підписом особи, яка його подає, оскільки саме накладення такого підпису завершує створення електронного документа, забезпечує можливість достовірної ідентифікації його автора, підтверджує справжність волевиявлення особи та надає електронному документу юридичну силу оригіналу.
Правовий висновок щодо порядку звернення фізичної особи до суду з процесуальним документом в електронній формі викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, відповідно до якого фізична особа вправі звернутися до суду шляхом направлення процесуального документа на офіційну електронну адресу суду за умови його підписання кваліфікованим електронним підписом. Таке звернення прирівнюється до безпосереднього подання документа через канцелярію суду або засобами поштового зв`язку.
Надалі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 990/52/24, застосовуючи наведений правовий підхід, підтвердила необхідність дотримання встановленого процесуальним законом порядку подання процесуальних документів в електронній формі та застосувала положення законодавства, що регулює використання електронних документів і кваліфікованого електронного підпису.
Зазначений підхід є сталим та послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 20 лютого 2024 року у справі № 947/11723/23 та від 29 лютого 2024 року у справі № 757/37157/22.
Разом з тим судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, була надіслана на електронну адресу Богуславського районного суду Київської області засобами електронного зв`язку без накладення кваліфікованого електронного підпису особи, яка її подала.
Згідно з актом працівників Богуславського районного суду Київської області № 150 від 19 червня 2026 року подана електронною поштою заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно зі статтею 315 ЦПК України, не засвідчена кваліфікованим електронним підписом, оскільки файл не містить підписів.
Суд звертає увагу, що надсилання процесуального документа на електронну адресу суду саме по собі не є безумовною підставою для повернення заяви. Водночас такий документ повинен бути скріплений кваліфікованим електронним підписом особи, яка його подає. За відсутності такого підпису електронний документ не набуває статусу оригіналу електронного документа, не може вважатися належним чином підписаною процесуальною заявою та не породжує процесуальних наслідків, передбачених ЦПК України.
Таким чином, подана заявником заява не містить ні власноручного підпису заявника як документ у паперовій формі, ні кваліфікованого електронного підпису заявника як електронний документ. За таких обставин заява вважається непідписаною.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на таке.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявником ОСОБА_1 зазначено місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви, заявнику слід звернутися із заявою, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства, до компетентного суду за правилами територіальної підсудності, визначеними статтею 316 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Ураховуючи, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, подана до суду в електронній формі без накладення кваліфікованого електронного підпису заявника, вона є такою, що не підписана у встановленому законом порядку, а тому підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись статями 14, 43, 175, 185, 258-261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, згідно ст. 315 ЦПК (про білоруське, італійське, німецьке походження громадянина ОСОБА_1 ) - повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя К. І. Буравова