Справа №464/454/26
пр.№ 2-о/464/95/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2026 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання Михайлів О.Т.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 дочки ОСОБА_4 , 2010 р.н.
Заявник, представник заявника в судовому засіданні заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримали та просили суд таку задовольнити. Вважають, що в цьому випадку спір про право відсутній. Заявник додатково пояснив, що є військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині, що розташована в АДРЕСА_1 , а встановлення такого факту необхідне для його звільнення з військової служби, або створення обставин, що унеможливлять його переміщення в інші регіони та ділянки фронту.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином. Суд вирішив проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб (представників).
Заслухавши думку заявника, представника заявника, оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникне спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Представник заявника звернулася до суду з заявою встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 дочки ОСОБА_4 , 2010 р.н.
В ході судового розгляду з матеріалів справи та пояснень заявника та представника заявника встановлено, що після розірвання у 2021 році шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дочка залишилася проживати з матір`ю. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , а саме отруєння психотропними речовинами, дитина потрапила до реанімації, а щодо ОСОБА_3 , яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, Подільським районним судом Одеської області здійснюється розгляд кримінального провадження №505/3428/22, а саме клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Після цих подій дочка проживає з батьком, який самостійно її виховує, однак продовжує перебувати на військовій службі. Встановлення такого факту необхідне для звільнення ОСОБА_1 з військової служби, або створення обставин, що унеможливлять його переміщення в інші регіони та ділянки фронту.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до постанови від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
«У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У справі, яка переглядається, заявник просить установити факт самостійного виховання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.
Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення юридичного факту, оскільки заявник не довів, що мати дитини не здійснює прав та не виконує обов`язків щодо своєї неповнолітньої дитини, а вимога, викладена у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою.
Разом з тим суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні».
Враховуючи те, що обставини справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту самостійного виховання та утримання батьком дочки ОСОБА_4 , 2010 р.н., вказують на наявність спору про право, заяву необхідно залишити без розгляду та роз`яснити заявникам право подати позов на загальних підставах.
При цьому, суд не бере до уваги заяву, що надійшла до суду від імені ОСОБА_3 , оскільки така не містить копій зазначених в додатках до неї особистих документів ОСОБА_3 , а також не спростовує висновку суду про наявність в справі спору про право.
Покликання заявника, представника заявника на судове рішення Верховного Суду в справі №127/3622/24 є недостатньо обґрунтованим, оскільки обставини справи за заявою ОСОБА_1 відрізняються від обставин в цій справі, таку справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції та остаточне судове в ній не ухвалене.
Керуючись статтями 293, 294, 315 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Поний текст ухвали складено 25.06.2026.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО