Справа № 639/2462/22
Провадження № 2-др/639/11/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 639/2462/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-
ВСТАНОВИВ:
22 червня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Новобаварського районного суду міста Харкова з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 639/2462/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування заяви посилається на те, що під час розгляду справи, з метою належного захисту своїх прав та законних інтересів, відповідач ОСОБА_1 був змушений звернутися за професійною правничою допомогою до адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни. 20 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яковлєвою Людмилою Іванівною було укладено договір про надання правової допомоги. 13 березня 2023 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 20.11.2022 року, якою змінено пункт 4.2 договору та погоджено зміни вартості правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою та участю адвоката в одному судовому засіданні у справі № 639/2462/22. 13 березня 2023 року стороною відповідача через підсистему «Електронний суд» було подано клопотання про забезпечення судових витрат, у якому зазначалося, що відповідач ОСОБА_1 не має відповідної юридичної освіти та необхідного обсягу знань і вмінь для самостійної участі в розгляді цивільної справи такої складності, у зв`язку з чим був змушений звернутися за професійною правовою допомогою. До зазначеного клопотання було додано орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу. У цьому розрахунку станом на 13.03.2023 року було зазначено, що адвокатом планувалося витратити 17 робочих годин для надання правничої допомоги без урахування часу витраченого на участь у судових засіданнях.. У розрахунку, поряд з іншим зазначалось, що в подальшому розмір витрат може збільшитися за рахунок витрачання часу на складання процесуальни документів, збирання доказів, участь у судових засіданнях, складання та направлення адвокатських запитів, складання заперечень на клопотання сторони позивача до 50 000,00 грн. Отже, подання стороною відповідача орієнтовного розрахунку судових витрат від 13.03.2023 року у розмірі 35 075,00 грн не обмежує право відповідача заявити до стягнення фактично понесені судові витрати у більшому розмірі, оскільки фактичний обсяг правничої допомоги був об`єктивно зумовлений подальшим тривалим перебігом розгляду справи, кількістю судових засідань, необхідністю реагування на процесуальні ініціативи сторони позивача, апеляційним оскарженням ухвали суду першої інстанції, роботою з експертним блоком і завершальною стадією розгляду справи. Фактичний обсяг правничої допомоги, наданої адвокатом, підтверджується актом від 12.06.2026 року про надання послуг (приймання виконаних робіт) до договору про надання правової допомоги від 20.11.2022 року з додатками. Згідно з цим актом адвокатом Яковлєвою Л.І. у період з 20.11.2022 року по 12.06.2026 року надано професійну правничу допомогу та здійснено представництво інтересів ОСОБА_1 у цивільній справі № 639/2462/22. Загальна вартість наданих послуг відповідно до акта від 12.06.2026 року становить 69 289,97 грн. Сторони підтвердили, що послуги з професійної правничої допомоги надані в повному обсязі, належної якості та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 20.11.2022 року з урахуванням додаткової угоди від 13.03.2023 року, а Клієнт не має до адвоката жодних претензій щодо обсягу, якості, строків та порядку надання правничої допомоги. Загальний розмір фактично понесених ОСОБА_1 судових та пов`язаних із розглядом справи витрат становить 90 602,70 грн, що складається з 69 289,97 грн витрат на професійну правничу допомогу, 20 446,56 грн витрат на проведення судової експертизи, 204,47 грн комісії банку за оплату експертизи, 650,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 11,70 грн сервісного збору GOVPAY24. Заявлені до стягнення витрати є фактичними, необхідними, пов`язаними з розглядом справи та співмірними з її складністю, тривалістю і значенням для відповідача. Стороною відповідача своєчасно заявлялося питання про судові витрати, а 13.03.2023 року було подано клопотання про забезпечення судових витрат та орієнтовний розрахунок таких витрат. Під час дебатів заявлено, що орієнтовний розмір судових витрат становить 80 000,00 грн., однак під час математичних розрахунків і сплати за участь та підготовку ще в двох судових засіданнях витрати на правничу допомогу збільшились. Після ухвалення рішення 12.06.2026 року було складено акт виконаних робіт, сформовано детальний опис робіт та судових витрат, систематизовано платіжні документи і подано цю заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Таким чином, наявні всі передбачені законом підстави для ухвалення додаткового рішення у справі № 639/2462/22 та стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 фактично понесених судових витрат у загальному розмірі 90 602,70 грн. Разом з тим зазначила, що рішення у справі № 639/2462/22 ухвалено 12.06.2026 року. Відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України докази на підтвердження розміру судових витрат мали бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто останнім днем такого строку було 17.06.2026. Однак, ОСОБА_2 звернулась до суду з даною заявою 19.06.2026, у зв*язку з чим просила суд поновити ОСОБА_1 строк на подання доказів, що підтверджують розмір фактично понесених судових витрат у справі № 639/2462/22.
Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа № 639/2462/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 12 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з наданих представником відповідача документів, 20 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яковлєвою Людмилою Іванівною було укладено договір про надання правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача ОСОБА_1 своєчасно заявлялося питання про судові витрати, а саме 13.03.2023 було подано клопотання про забезпечення судових витрат та орієнтовний розрахунок таких витрат.
В подальшому, під час дебатів адвокатом Яковлєвою Л.І. заявлено, що орієнтовний розмір судових витрат становить 80 000,00 грн., однак під час розрахунків і сплати за участь та підготовку ще в двох судових засіданнях витрати на правничу допомогу збільшились.
Як вже було встановлено судом, рішення у справі № 639/2462/22 було ухвалено 12.06.2026, а отже відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України докази на підтвердження розміру судових витрат мали бути подані стороною відповідача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто останнім днем для подання заяви про ухвалення додаткового рішення було 17 червня 2026 року.
Однак, адвокат Яковлєва Л.І. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження розміру понесених судових витрат лише 19 червня 2026 року, тобто з пропущенням п*ятиденного строку на подання такої заяви з доказами.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-п`ятою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
За змістом наведених правових норм суд може поновити пропущений строк лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі (в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі), повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними (пункт 44 додаткової постанови Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 753/23417/19 (провадження № 61-3364св23)).
Так, адвокатом Яковлєвою Л.І. подано клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку на подання доказів, що підтверджують розмір фактично понесених судових витрат у справі № 639/2462/22.
Як на підставу поважності причини пропуску строку для подання доказів, що підтверджують розмір фактично понесених судових витрат у справі № 639/2462/22, ОСОБА_2 , посилалась на те, що істотно погіршився стан здоров`я її неповнолітнього сина. Лише 19.06.2026 стан дитини почав стабілізуватися, що дало змогу повернутися до роботи і забезпечити подання до суду доказів понесення відповідачем ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
На підтвердження вищевказаних поважних причин пропуску строку, а саме хвороби неповнолітнього сина адвоката Яковлєвої Л.І., було надано медичну довідку від 02.08.2024, медичні звіти з 13.06.2026 по 19.06.2026.
Суд зазначає, що з наданих медичних звітів не вбачається, що дитина перебувала у тяжкому або безпорадному стані, у зв*язку з чим вимагала постійного догляду, що в свою чергу унеможливлювало підготовку й подання адвокатом Яковлєвою Л.І. заяви про ухвалення додаткового рішення з доказами, що підтверджують розмір фактично понесених судових витрат.
При цьому, суд самостійно не може надати належну оцінку наданим медичним звітам щодо стану здоров*я дитини, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями у галузі медицини.
Будь-яких інших доказів існування об`єктивно непереборних обставин, що позбавили чи істотно ускладнили самостійно відповідачу ОСОБА_1 або через іншого представника подати докази на підтвердження розміру судових витрат, у строки передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суду надано не було.
Отже, суд знаходить вищевказані посилання щодо причин пропущеного строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат неповажними, а тому клопотання адвоката Яковлєвої Л.І. про поновлення ОСОБА_1 строку на подання доказів, що підтверджують розмір фактично понесених судових витрат у справі № 639/2462/22 є таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
Враховуючи вищевикладене, заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 639/2462/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 126, 127, 141 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни про поновлення ОСОБА_1 строку на подання доказів, що підтверджують розмір фактично понесених судових витрат у справі № 639/2462/22- відмовити.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 639/2462/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жовнір Володимир Вікторович, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності, та витребування нерухомого майна з чужого- залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. В. Труханович