УХВАЛА
26 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2477/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 (колегія суддів: Спаських Н. М., Горбасенко П. В., Яценко О. В.) та рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2025 (суддя Сокуренко Л. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" до Бориспільської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання права власності на земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів цієї справи з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 цього ж Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).
Як вбачається із оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, позовною вимогою у даній справі є вимога майнового характеру - визнання права власності на чотири окремі земельні ділянки.
Ураховуючи, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, а з матеріалів касаційної скарги неможливо визначити вартість спірних земельних ділянок, колегія суддів вважає за необхідне витребувати матеріали цієї справи, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/2477/24.
2. Відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард", повернення касаційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Л. І. Рогач
Суддя Г. М. Мачульський