Справа № 750/6458/26
Провадження № 2/750/3337/26
У Х В А Л А
25 червня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Кузнєцова О.О., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сагаля Сергія Вікторовича, до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,
у с т а н о в и в:
у червні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника -адвоката Сагаля Сергія Вікторовича, звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати в розмірі 18 942,00 грн і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який на момент звернення до суду складає 33 579,00 грн.
Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» .
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При пред`явленні позовної заяви позивачем визначено ціну позову в розмірі 18 942,00 грн заборгованості по заробітній платі, від сплати судового збору за що він звільнений на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, при цьому підстави звільнення позивача від сплати судового збору у такій не зазначаються.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) зазначено, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем повинен бути сплачений 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн.
За приписом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України,
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сагаля Сергія Вікторовича, до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 3-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кузнєцова