ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
26 червня 2026 р. Справа №160/17874/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Суботін Геннадій Геннадійович, про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Суботін Геннадій Геннадійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік як особу, раніше визнану непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку;
визнати протиправними дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 26.05.2026;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 анулювати відомості про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 26.05.2026;
визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №1458/М від 26.05.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних;
скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/17874/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Разом із позовною заяву до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
У заяві вказано, що ОСОБА_1 , згідно з електронним військово-обліковим документом, 11.02.2016 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не є військовозобов`язаним. Проте, 26.05.2026 ОСОБА_1 співробітниками поліції і ТЦК та СП було доставлено в ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, як указує представник позивача, ІНФОРМАЦІЯ_4 , був виданий наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також наказ про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Представник позивача зазначає, що законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності; наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду. Представник позивача звертає увагу суду, що саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а саме: позивача може бути переміщено до іншої військової частини як наслідок з`являться 2 накази на переведення та на зарахування до особового складу військової частини які не пов`язані з даними позовними вимогами та виникне необхідність подання позову про скасування даних наказів. Позивача може бути переміщено до іншої військової частини в зону бойових дій. Переміщення позивача в зону бойових дій значно збільшує шанс летальних наслідків (смерті) позивача, у випадку настання яких відновлення порушених прав позивача стане неможливим. Представник позивача вважає, що оскарження до суду дій відповідача не зупиняє їх дії, при цьому у разі невжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони командиру та уповноваженим посадовим особам Військової частини НОМЕР_1 , а також командирам та уповноваженим посадовим особам інших військових частин Збройних сил України вчиняти дії щодо переміщення (направлення) позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішення суду у цій справі, дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову передано судді Кучугурній Н.В.
Розглянувши заяву, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Водночас пунктом 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Аналіз наведених норм свідчить, що забезпечення позову є винятковим заходом попереднього судового захисту.
Суд зауважує, що заявник повинен довести наявність конкретних фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість його застосування, а обраний захід має бути необхідним, адекватним, співмірним із позовними вимогами та безпосередньо пов`язаним із предметом спору.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має пересвідчитися у наявності реальної, а не ймовірної загрози істотного ускладнення або унеможливлення виконання можливого рішення суду чи ефективного поновлення прав позивача, а також оцінити наслідки застосування відповідного заходу для інших осіб та публічних інтересів.
Предметом спору у цій справі є правомірність дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення його до Військової частини НОМЕР_1 .
Водночас заявлений захід забезпечення позову стосується заборони Військовій частині НОМЕР_1 та її командиру вчиняти будь-які дії щодо майбутнього переміщення позивача до іншого місця служби або іншої військової частини.
Суд зауважує, що застосування такого заходу, як заборона командиру військової частини вчиняти будь-які дії щодо переміщення позивача, може перешкоджати реалізації повноважень військового командування щодо організації проходження військової служби та виконанню наказів і розпоряджень, тоді як закон прямо обмежує можливість судового втручання шляхом забезпечення позову в накази або розпорядження командира, віддані військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
При цьому, суд зазначає, дотримання процедури призову позивача на військову службу, правові наслідки такого призову та наявність передбачених законом підстав для звільнення з військової служби потребує встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у їх сукупності. Надання оцінки цим питанням під час вирішення заяви про забезпечення позову фактично означало б передчасне формування судом висновку щодо суті спору.
Таким чином, заявлений захід не відповідає вимогам необхідності та співмірності, а наслідки його застосування можуть виходити за межі мети інституту забезпечення позову та порушувати баланс між приватним інтересом позивача і публічним інтересом у належному функціонуванні військового управління.
Правова позиція щодо виняткового характеру заходів забезпечення позову, необхідності доведення реальної загрози ускладнення виконання рішення та недопустимості фактичного вирішення спору по суті на цій стадії узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 28.10.2020 у справі №140/2474/20, від 24.06.2020 у справі №420/7613/19.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Суботін Геннадій Геннадійович, про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 26.06.2026.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Кучугурна